Друг прикриє тебе собою, коли ти потрапив під обстріл градів, бо ти не вірно вибрав укриття.
Бригадний генерал Сергій Мельник. Мій друг і побратим.
Коли ми разом поїхали на передову до наших хлопців на околиці Харкова, кілька разів потрапили під обстріл градів та мінометів. Один із них потрапив на відео мого телефону. Я знімав увесь той жах, який приніс ворог в наш улюблений Харків.
Розбиті будинки та машини. Уламки та скло всюди. Випалені квартири від пожеж.
Почався обстріл. Ми забігли до арки. Я притулився до стіни. І одразу почув як Сергій крикнув – Стань за мною! Швидше!
Горить будинок, куди щойно потрапив снаряд. Вибухи. Ці хвилини здавались вічністю. Телефон продовжував знімати. Але було не страшно. Відчувалася впевненість та згуртованість наших військових. І надійні плечі друзів, що закрили тебе собою. Тепер вони мої побратими. І приїжджаючи до Києва на сесію, мене знову тягне скоріше назад до Харкова. До своїх побратимів. До своїх друзів. До своїх людей.
Народний депутат України Павло Сушко
