Сторінка пам’яті загиблих Героїв
Шолодько Ігор
Випускник Університету – розвідник-снайпер 74-ого окремого розвідувального батальйону 95-ї аеромобільної бригади (позивний «Спец»).
У серпні 2014 року полковник юстиції Ігор Шолодько був призваний на службу у зону АТО. На Схід країни відправився як доброволець і служив у складі 74-ого окремого розвідувального батальйону, де швидко завоював величезний авторитет та повагу серед бійців.
30 листопада 2014 року в бою за старий термінал Донецького аеропорту Ігор Шолодько загинув від вогнепального осколкового поранення шиї та розтрощення шийних хребців.
Полєно Юрій
Випускник Університету, гранатометник 2-ї роти охорони 24-ого окремого штурмового батальйону «Айдар» (позивний «Ока»).
У 2014 році Юрій Полєно пішов добровольцем у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Служив гранатометником 2-го відділення охорони 3-го взводу охорони 2-ї роти охорони.
30-річний Юрій Полєно загинув 15 жовтня 2014 року на 32-му блокпості біля с. Сміле Слов’яносербського району Луганської області, потрапивши в засідку, замасковану під український блокпост. Юрій разом з побратимами поїхали забрати бійців, які були в оточенні. Вискочивши з машини, хлопці почали відстрілюватися, та раптом кинута ворогом граната опинилася біля Юрія. Він, не роздумуючи ні хвилини, ліг на неї, прикривши собою інших. Смерть була миттєвою…
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі», Юрій Полєно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Довгий Констянтин
Випускник Університету, командир диверсійно-розвідувальної групи 7-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» Костянтин Довгий (позивний «Юрист»).
У лютому 2015 року Костянтин добровольцем пішов на фронт у зону АТО, після війни мав бажання повернутися до поліції. Воював у складі групи 7-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», був командиром диверсійно-розвідувальної групи.
18 липня 2015 року диверсійно-розвідувальна група, у складі якої діяв Костянтин, під час виконання бойового завдання з розвідки біля смт. Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, потрапила під мінометний обстріл терористів. Одного з бійців підрозділу було поранено, тому Костянтин залишився прикривати відхід товаришів та евакуацію пораненого. В ході бою біля Костянтина Довгого розірвалася міна, він загинув від множинних поранень.
23 жовтня 2015 року в селі Ялтушків на будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Костянтин Довгий, йому відкрито меморіальну дошку.
Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Пікус Євген
Випускник Заочного факультету №2 2012 року, старший офіцер з реєстрації та паспортної роботи, Східного регіонального управління ДПСУ, полковник (посмертно), Герой України.
Із самого початку російської агресії на сході України Євген виявив бажання служити в «гарячій точці». Із липня 2014-го починає керувати підрозділами у районі пункту пропуску «Красна Талівка» на Луганщині.
21 серпня 2014 року Євгеній Пікус отримав медаль «За військову службу Україні», а через чотири дні загинув в районі селища Талове, що на Луганщині.
Євгенію Пікусу посмертно присвоїли звання «полковник» та нагородили найвищим державним орденом «Золота Зірка» Героя України.
Жеков Максим
Випускник Університету 2008 року, молодший лейтенант МВС України, старший інспектор взводу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» ГУ МВС України в Херсонській області.
В червні 2014 року Максим пішов служити добровольцем у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». 26 серпня 2014 року під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками контрольно спостережного пункту, який розташовувався в середній школі №14 міста Іловайськ (Донецька область), Максим загинув. Він з честю виконав службовий обов’язок, віддавши за мир в Україні, за територіальну цілісність Батьківщини найдорожче – власне життя…
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Максим Жеков нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та Нагороджений Іловайським Хрестом (посмертно).
Шевченко Олексій
Випускник Університету, старший солдат, розвідник-кулеметник розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ої окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
З 23 квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. В ході виконання бойового завдання 19 червня 2014 року старший солдат Олексій Шевченко загинув, його тіло знайшли 20 червня.
Указом Президента України «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Олексій Шевченко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.09.2014; посмертно).
Гетманський Тимур
Випускник Університету, офіцер Служби безпеки України в Луганській області.
У 2014 році після того, як розпочалися бойові дії на території Луганської області, Тимур до останнього залишався вірним присязі та виконував службові обов’язки, за що представники незаконних збройних формувань рф захопили Тимура та його батька в полон, жорстоко катували і розстріляли.
25 жовтня 2014 року їх знайшли мертвими. 24 червня 2017 року в Інституті підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України було відкрито меморіальний стенд загиблому офіцеру СБ України майору Тимуру Гетманському.
Сотник Іван
Випускник Університету, командир 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Східного оперативного об’єднання НГУ. Позивний «Чекіст».
2 травня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями, обороняючи село Широкине Новоазовського району Донецької області, Іван отримав поранення несумісні з життям.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Мартиненко Олександр
Випускник Університету, воював у зоні проведення АТО у складі 2 роти механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади ЗСУ.
7 лютого 2015 року о 16:00 блокпост під Дебальцеве, на якому чергував командир гранатометного відділення Олександр Мартиненко, потрапив під обстріл. Один із снарядів розірвався поруч з Олександром, і він загинув.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Ложешніков Володимир
Випускник Університету, доброволець, старший оператор протитанкового взводу 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас».
Героїчно загинув 31 серпня 2014 року в смт. Кутейниковому під Іловайськом, перебуваючи у полоні терористів.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та «Іловайським Хрестом» (посмертно).
Пелих Аліна
Студентка 3 курсу факультету прокуратури. Автобус в якому вона їхала до батьків під Ізюмом розстріляли російські військові.
Щемур Ельвіра
Студентка 3 курсу факультету прокуратури, волонтерка. Загинула під уламками ХОДА під час ворожих обстрілів 1 березня 2023 року.
Антоненко Дмитро
Випускник Університету, адвокат, військовослужбовець групи спеціального призначення.
З 2014 року активно займався волонтерською діяльністю. На захист держави зі зброєю в руках він став з перших днів повномасштабного вторгнення рф.
Виконуючи бойове завдання під Слатино Дмитро отримав осколкові поранення голови, несумісні з життям.
Герліані Даніель
Випускник факультету прокуратури, боєць 2 батальйону Сил спеціальних операцій «Азов» Київ», позивний «Гімалай».
Найбільше в житті Даніель любив своїх батьків та Україну. Із початком повномасштабного російського вторгнення він вступив до лав ЗСУ, щоб боронити її незалежність, боротися за вільне майбутнє Батьківщини.
Даніель загинув 3 червня 2022 року під час виконання бойового завдання, пов‘язаного із захистом Батьківщини.
Антоненко Сергій
Випускник Університету, капітан юстиції. 24 лютого 2022 року вступив до лав Збройних Сил України.
Сергій загинув 19 липня 2022 року від отриманих поранень несумісних з життям, відстоюючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, поблизу населеного пункту Норцівка, Ізюмського району Харківської області.
Мокрицький Анатолій
Випускник Університету, старший сержант.
Коли почалось повномасштабне вторгнення в Україну, Анатолій відразу став на захист України, він був командиром відділення взводу снайперів однієї з військових бригад.
Анатолій загинув 9 вересня, в бою за нашу Батьківщину, поблизу населеного пункту Гороховатка, Харківської області.
Авілов Андрій
Випускник Університету, військовослужбовець спецпідрозділу “Кракен” (позивний “Паломник”).
Ще у 2014 році на передовій у Пісках під Донецьким аеропортом 18-річний харків’янин, боєць ДУК з позивним “Паломник” отримав свій перший бойовий досвід. Як казав сам Андрій: “Паломник – тому, що мандрувати дуже люблю. А кожна подорож – це робота над собою”.
7 вересня 2022 року у ході контрнаступу на Харківщині, а саме боїв за звільнення Балаклії та Куп‘янська, пав на полі бою смертю Героїв.
Тимошенко Андрій
Випускник Університету, сержант 128-ої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
У 2015 році він, маючи досвід лише строкової служби ще в радянській армії початку 90-тих, пішов добровольцем у АТО. Відтоді саме з армією та захистом рідної країни Андрій пов’язав своє життя. Спершу він служив у бригаді морської піхоти. Разом із хлопцями пройшли Широкине, Маріуполь. Потім продовжив службу у 14-ій Володимир-Волинській бригаді, яка захищала від ворога Луганський напрямок. А в кінці 2021 року став частиною 128-ої гірсько-штурмової бригади, яка відвойовувала в окупанта Херсонщину.
Андрій загинув 15 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів, поблизу села Трифонівка Херсонської області.
Стадник Віталій
Випускник Університету, начальник управління Тернопільської обласної прокуратури, старший радник юстиції.
Як правознавець Віталій добре розумів, чим загрожує Україні «руській мір». Тому з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України пішов добровольцем до лав ЗСУ і став на захист України.
1 жовтня 2022 року війна обірвала життя повного сил, мужнього й відданого своїй державі громадянина, патріота Віталія Стадника.
Константинов Дмитро
Випускник Університету, суддя Красноградського районного суду.
З приходом російського ворога на рідну землю, він присвятив усього себе допомозі армії і населенню з найбільш постраждалих територій: допомагав ЗСУ, займався доставкою медикаментів на фронт, проводив семінари для саперів і власноруч розміновував деокуповані населені пункти.
У жовтні 29-го числа 2022 року він помер, виконуючи обов’язки волонтера, намагаючись допомогти саперам у розмінуванні.
Григоренко Дмитро
Випускник університету.
У перші дні повномасштабного вторгнення Дмитро повернувся в Україну із-за кордону, намагався потрапити до лав ЗСУ. Вдалося це йому з другого разу. Він ніс службу у складі 93 Бригади ЗСУ «Холодний Яр» у військовій частині 1302.
26 жовтня під Соледаром (Донеччина), виконуючи бойове завдання під час мінометного обстрілу Дмитро Григоренко загинув.
Шеін Владислав
Студент 5 курсу факультету адвокатури.
Із перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист кордонів нашої країни від російських окупантів.
Владислав загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України неподалік міста Сватово, Луганської області.
Остапович Ігор
Випускник університету, проходив службу в Державній прикордонній службі України, підполковник.
Із перших днів повномасштабної війни Ігор героїчно та мужньо виконував бойові завдання з відсічі військової агресії російської федерації та незаконних збройних формувань в Луганській і Донецькій областях.
9 березня 2022 року в населеному пункті Терни Донецької області він загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну.
Шаганенко Геннадій
Випускник університету, сержант.
3 березня Геннадій Шаганенко став на захист України, брав участь у бойових діях, спрямованих на забезпечення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримування збройної агресії.
22 грудня 2022 року в бою на Луганщині, захищаючи українську землю від російських загарбників, Геннадій отримав смертельне поранення.
Продан Денис
Випускник університету, старший сержант Національної гвардії України.
Хлопець став на захист рідної держави з перших днів війни. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України Володимир Зеленський Указом №409 від 15 червня 2022 року відзначив Дениса Продана державною нагородою – медаллю «Захиснику Вітчизни».
Денис загинув у червні 2022 року під час бойового зіткнення зі збройними силами РФ на вогневій позиції поблизу села Дементіївка Дергачівської громади Харківської області.
Рихліцька Яна
3 березня під Бахмутом на Донеччині загинула випускниця Університету парамедикиня 93-ї бригади «Холодний Яр» Яна Рихліцька (позивний «Яра»).
Починаючи із лютого 2022 року активно волонтерила, а вже у травні вирішила стати янголом-охоронцем для багатьох бійців, вдягнувши медичну форму. Вона доєдналася до роботи стабілізаційного пункту у Бахмуті, який лишається осередком найжорстокішим боїв на фронті, де кладуть свої життя та отримують поранення сотні українських військових.
Яна загинула під час евакуації поранених військових, коли автомобіль швидкої, в якому вона перебувала, потрапив під обстріл.
Гаврилишин Ілля
Випускник Університету, молодший сержант.
Після закінчення Університету він працював юрисконсультом у КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К. О. Зільберника» та на початку повномасштабного вторгнення обрав службу у Збройних Силах України, щоб захищати нашу країну від зовнішньої агресії.
З вересня 2022 року перебував у Донецькій області, в м. Бахмут, де був поранений уламком снаряда під час виконання бойового завдання. Незважаючи на всі зусилля лікарів, Ілля помер у госпіталі 17 березня 2023 року.
Насіковський Віктор
Випускник Університету, ветеран АТО, підполковник.
Із початку війни – із 2014 року – Віктор Насіковський обіймав посади в органах військової прокуратури. Внаслідок поранення в зоні АТО отримав інвалідність. Попри це, із перших днів повномасштабного вторгнення пішов знову захищати Україну. 28 березня 2022 року був зарахований до військової частини А7383, у 127-му окрему бригаду територіальної оборони м. Харкова на посаду начальника групи комунікації штабу військової частини. Брав участь у бойових діях зі звільнення Харківщини. Виконував бойові завдання з оборони м. Бахмут.
18 квітня 2023 року під час виконання завдань захисту міста-фортеці Бахмут Віктор отримав важкі поранення несумісні з життям.
Петрук Віталій
Випускник Університету, командир розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини ЗСУ.
Із 1 лютого 2022 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини.
Віталій загинув 7 червня 2023 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Діброва Донецької області.
Поєдинцев Дмитро
Випускник Університету.
У 2022 році з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він, не вагаючись, пішов служити до територіальної оборони Харкова.
Дмитро загинув захищаючи м. Харків у складі батальйону територіальної оборони «Харків-1» неподалік населеного пункту Мала Рогань.
Братанов Богдан
Випускник Університету, командир механізованого батальйону, капітан.
11 березня 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії Богдан звернувся до найближчого військкомату та став до лав захисників. Він визволяв місто Ізюм й воював у гарячих точках на Донецькому напрямку.
27 червня 2023 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність Богдан загинув.
Посельський Роман
Випускник Університету, молодший сержант, командир підрозділу Сил ТрО ЗС України.
Бувши вірним сином Батьківщини, Роман до останнього подиху боронив майбутнє країни та волю народу. Був справжнім офіцером і командиром підрозділу, виконував разом з хлопцями важкі завдання в самому пеклі війни.
21 квітня 2022 року Роман Посельський загинув, захищаючи незалежність нашої країни.
Указом Президента України «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Роман Васильович Посельський нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Кряж Богдан
Студент Факультету адвокатури НЮУ імені Ярослава Мудрого.
З перших днів повномасштабного вторгнення Богдан Кряж перебував у складі добровольчого батальйону «Фрайкор», а набравшись бойового досвіду відбув у зону бойових дій, де, на жаль, руки російського окупанта обірвали життя юному герою.
5 липня 2023 року у боях із російськими окупантами на Запорізькому напрямку героїчно загинув студент факультету адвокатури Кряж Богдан, якому було лише 20 років.
Шевченко Юля
Випускниця Університету, заступниця командира з морально-психологічного забезпечення.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення дівчина приєдналася до лав ЗСУ, щоб захищати рідну країну. Вона просила усіх друзів, колег та знайомих допомагати бійцям, незважаючи на «втому від війни». І не здаватися.
31 липня 2023 року Юлія Шевченко під час захисту Батьківщини від рашистських загарбників загинула як герой в одній з найгарячіших точок фронту на сході країни.
Логвиненко Владислав
Випускник Військово-юридичного інституту НЮУ імені Ярослава Мудрого, старший лейтенант.
Владислав героїчно загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині, спрямованого на забезпечення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримування збройної агресії.
Грикаловський Володимир
Випускник Університету, ніс службу в Управлінні патрульної поліції Чернівецької області, аеророзвідник.
Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Володимир добровольцем долучився до Сил оборони України та з перших днів захищав територіальну цілісність нашої країни у «найгарячіших точках».
16 серпня 2023 року у Запорізькій області під час виконання бойового завдання Володимир загинув.
Незола Антон
Випускник Університету, старший солдат Збройних Сил України, адвокат, юрист 1 класу.
Понад 10 років працював у Запорізькій обласній прокуратурі. Із перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів Антон, не маючи військового досвіду, приєднався до Сил територіальної оборони Збройних сил України. Брав участь у боях за Бучу та Ірпінь на Київщині. Потім підрозділ Антона обороняв Луганщину.
6 грудня 2022 року біля села Діброва Луганської області (район Кремінної) старший солдат Антон Незола отримав смертельне поранення під час виконання бойового завдання.
Сергійко Вадим
Випускник Університету, помічник приватного нотаріуса, солдат Збройних Сил України.
7 квітня 2022 року Вадим Сергійко, не вагаючись ні хвилини, пішов добровольцем захищати Україну від ворога. 23 травня 2022 року був переміщений до військової частини А0693, де проходив військову службу на посаді стрільця стрілецького відділення.
23 вересня 2023 року став чорним днем для рідних, близьких, друзів, колег і побратимів Вадима. Його життя обірвалося під час виконання військового обов’язку поблизу населеного пункту Федорівка Донецької області.
Стельмах Юрій
Випускник Університету, працював у поліції міста Києва.
24 лютого 2022 року в перші години повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем захищати Батьківщину. За час проходження військової служби зарекомендував себе як добрий товариш і друг, на якого можна покластися, завжди готовий прийти на допомогу.
На жаль, 9 серпня 2023 року, виконуючи бойове завдання під населеним пунктом Роботине на Запоріжжі, Юрій Стельмах героїчно загинув.
Новак Володимир
Студент 4 курсу факультету адвокатури, перебував у складі 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан».
З перших днів війни Володимир Новак вступив до лав Національної гвардії України, відстоював самобутність та незалежність українського народу в «гарячих точках» фронту, однак виконуючи бойове завдання потрапив під артобстріл та уламок російського снаряду обірвав життя Герою.
Міндарьов Ілля
Випускник Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, старший лейтенант.
У 2022 році, отримавши перші офіцерські зірки на погонах, з початку широкомасштабного вторгнення російської федерації продовжив службу у Військовій службі правопорядку. Одночасно продовжував здобувати вищу освіту на факультеті приватного права та підприємництва Університету (заочна форма).
Залишаючись вірним присязі, українському народові та Україні, Ілля загинув під час виконання службових обов’язків на початку грудня 2023 року.
Мац Вадим
Випускник Університету, молодший лейтенант, командир 1-го екіпажу розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів, 13-тої бригади оперативного призначення НГУ «Хартія».
У ніч з 26 на 27 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в с. Серебрянка Донецької області ворожа керована авіабомба влучила в бліндаж, чим забрала життя Вадима.
Вадим Мац присвятив своє життя служінню народові України та небу. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку йому було присвоєно орден «За мужність» II ступеню (посмертно).
Крижанівський Олексій
Випускник Університету, молодший сержант, старший стрілець-оператор 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 116-ї бригади ТрО Збройних Сил України (позивний «Фарлеп»).
Олексій став на захист України із 2015 року. Спочатку виконував завдання в зоні АТО, а із 26-го лютого 2022 року боронив кордони країни на півночі та сході на посаді старшого стрільця-оператора у 116-ій бригаді ТрО ЗСУ.
12 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Красногорівка на Донеччині Олексій Крижанівський загинув. Йому було 37 років. До останнього подиху він залишився бійцем, який захищав і віддав своє життя за нашу Україну.
Філоненко Сергій
Випускник Університету, капітан поліції, під час повномасштабного вторгнення Сергій із першого дня брав участь у бойових діях.
Він був серед захисників, які прийняли бій з російською технікою під час вторгнення на Харківщину. Сергій власноруч знищив три ворожі танки, але отримав важкі поранення. Понад півтора року він мужньо боровся за життя, але, на жаль, в ніч на 25 серпня 2023 року серце чоловіка зупинилося.
Путятіна Ольга
Випускниця Університету прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури.
Пізно ввечері 9 лютого 2024 року російські війська атакували Харків ударними безпілотниками, влучивши по нафтобазі в Немишлянському районі. Внаслідок удару розлилося пальне та спалахнула пожежа – вогонь поширився на приватну забудову на вул. Котельній. Згоріло 15 будинків, загинули семеро людей, серед них родина прокурорки Ольги Путятіної – вона сама, її чоловік і троє синів – семирічний Олексій, Михайло, якому скоро мало б виповнитися чотири роки, та 10-місячний Павло.
Кожем’як Андрій
Студент першого курсу Полтавського юридичного інституту НЮУ імені Ярослава Мудрого, молодший сержант.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну підписав контракт із ЗСУ та став на захист Батьківщини. На фронті став командиром відділення 88-го окремого батальйону морської піхоти.
Андрій був у Красногорівці на завданні, разом із побратимами він евакуював полеглого бійця, але їх помітив ворог, і там хлопці потрапили у засідку. Життя Андрія обірвало смертельне поранення у бою.
Макаєв Олександр
Випускник Військово-юридичного інституту 2006 року, начальник відділу цивільно-військового співробітництва ОК «Південь», полковник.
14 років свого життя Олександр віддав сумлінному служінню Закону та захисту інтересів держави та громадянина. За весь час, до 2020 року, обіймав різні прокурорсько-слідчі посади та був нагороджений відомчими відзнаками «За сумлінну службу в органах прокуратури». У 2020 році полковника Макаєва назначили начальником відділу цивільно-військового співробітництва Оперативного командування «Південь».
Із самого початку повномасштабного вторгнення полковник Олександр Макаєв організовував заходи цивільно-військового співробітництва в районах бойових дій, вивозив дітей та дорослих з Херсону. 4 червня 2023 року під час виконання бойового завдання серце Олександра зупинилося.
Антонець Олександр
Випускник Військово-юридичного інституту 2007 року, начальник відділення рекрутингу та комплектування, заступник начальника сектору комплектування Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник.
До війни Олександр працював прокурором в Одеській обласній прокуратурі. Брав участь в антитерористичній операції, захищав країну від окупантів.
На початку повномасштабного вторгнення він врятував близько сотні життів мешканців Волновахи — попри жорстокі обстріли з боку окупантів власним автомобілем евакуював мирне населення у найближчі населені пункти.
Олександр Антонець служив за контрактом у 93-ій бригаді Холодний Яр. Його життєвий шлях обірвався за півтора місяця до 39-річчя – 12 березня 2023 року в місті Добропілля під час несення служби серце Олександра зупинилося…
Ситий Роберт
Випускник факультету юстиції Університету, головний державний інспектор митного поста «Харків-товарний».
У травні 2022 року Роберт не маючи військового досвіду, єдиний син, пішов воювати добровольцем. За цей час встиг побувати майже у всіх гарячих точках. Захищав Харків та Харківську область, був у Бахмуті. Під час повномасштабної війни вступив до аспірантури Університету (кафедра цивільного права) та встиг закінчити перший курс.
Смерть наздогнала його на Запорізькому напрямку. «Розумний, сильний, у нього була неймовірна мотивація та віра в нашу Перемогу! Він кожного дня робив все, щоб її наблизити», — таким Роберт запам’ятався побратимам. Героєві було 26 років.
Волохов Ігор
Випускник 2013 року Інституту підготовки кадрів для органів юстиції Університету.
У перші дні вторгнення російських військ Ігор Волохов записався добровольцем до 113 окремої бригади Територіальної оборони, отримав зброю і боровся з окупантами. Він узяв позивний «Кримчанин», бо був уродженцем Криму (м. Севастополь), мріяв про звільнення рідного краю та йшов до цієї мети.
2 березня 2022 року під час ракетного обстрілу в центрі Харкова Ігор загинув.
Цолан Валерій
Випускник Університету, адвокат, старший лейтенант, командир взводу спеціального призначення військової частини А4118.
Під час повномасштабного вторгнення Валерій виїхав з окупованого міста, пішов добровольцем на фронт, захищати свою країну. Взяв позивний «Портос».
Валерій проявив себе як справжній Герой. Він неодноразово брав участь у найгарячіших боях на передовій. Завжди був у перших рядах, ризикуючи своїм життям, щоб захистити своїх побратимів і мирних громадян.
12 червня 2023 року внаслідок бойових дій в районі населеного пункту Велика Новосілка Донецької області Валерій загинув. Він віддав своє життя за наше незалежне майбутнє.
Німчук Олег
Випускник Університету 2007 року (Інститут підготовки кадрів для органів юстиції).
24 лютого 2022 року Олег зустрів війну у своїй квартирі у містечку Ірпінь. Рідним писав, що чує, як літаки літають на Гостомель і як заспокійливо звучить наша артилерія. Із перших днів війни хлопець намагався достукатися до знайомих з росії, донести до них увесь жах ситуації. Писав дописи в соцмережах, пояснював людям, що це справжня війна, що Україну дійсно бомблять. Але 5 березня зв’язок з ним обірвався… Олег загинув від кулі ворожого снайпера під час евакуації.
Сеник Станіслав
Випускник Університету, телефоніст-лінійник, наглядач 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч А2980.
Із початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну добровольцем вирушив захищати рідну землю. Приєднався до лав добровольчого формування №14 територіальної громади міста Києва «Архангели Михаїла». Брав участь у боях за Ірпінь, у зачистці Бородянки. У квітні в складі добровольчої групи виконував бойові завдання у селі Максимівка, що на Донеччині.
Станіслав загинув 2 липня 2022 року поблизу села Новогригорівка, що на Миколаївщині. Під час виконання завдання потрапив під мінометний обстріл ворога, отримавши осколкове поранення, несумісне з життям.
Харитонов Олександр
Студент факультету слідчої та детективної діяльності, молодший лейтенант, офіцер групи планування десантно-штурмового батальйону військової частини А2582.
У 2023 році Олександр успішно закінчив кафедру підготовки офіцерів запасу Військово-юридичного інституту Університету.
Повномасштабне вторгнення застало його у Харкові. Хлопець закінчував 4 курс Університету. Він разом із однокурсниками приєднався до оборони міста, вступивши до ТРО.
Із 2023 року Олександр паралельно із службою працював у харківському відділенні Державного бюро розслідувань. У жовтні того ж року він добровільно приєднався до лав Збройних Сил України.
За час своєї військової служби 22-річний солдат пройшов великий бойовий шлях від Запорізького напрямку до східних регіонів України (Харківщина, Донеччина).Загинув Олександр Харитонов під час боїв за Вовчанськ, що на Харківщині, 1 червня 2024 року.
Скирда Артем
Випускник Університету, військовий медик 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Із початку російсько-української війни у 2014 році Артем долучився до лав Збройних Сил України.
З перших днів стали на захист Київщини й прийняли одні з найважчих боїв під Мощуном, які стали переломним моментом в обороні столиці України. Артем дійшов до самого кордону з Білоруссю, поруч з Чорнобильською АЕС. Звільнивши Київщину, підрозділ Артема Скирди перекинули на Донеччину, де вони тримали Вугледарський напрямок.
25 січня 2023 року після обстрілу зв’язок з Артемом обірвався. Захисник України тривалий час вважався безвісти зниклим й рідні до останнього вірили в диво. Проте експертиза ДНК підтвердила загибель Артема Скирди. Він загинув при виконанні бойового завдання із захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові. Останніми словами хлопця, судячи з розслідування, були слова: «Слава Україні!».
Свєтков Олександр
Випускник Університету, боєць 67 ОМБр ДУК ПС імені Тараса Бобанича, снайпер Олександр Свєтков (позивний «Ліс»).
У день повномасштабного вторгнення РФ до України, 24 лютого 2022 року, Олександр став на захист України, брав участь в обороні Києва та Київської області, бойових діях на Чернігівському напрямку, обороні Харкова та боях на Донецькому напрямку. Був снайпером, служив у 2-му стрілецькому батальйоні імені Тараса Бобанича 67-ї ОМБр. На початку листопада 2023 року Олександр Свєтков загинув у Донецькій області.
Філоненко Сергій
Студент Університету, боєць спецпідрозділу ГУР МО «Krakеn» Сергій Філоненко (позивний «Філ»).
Сергій народився у 1993 році, навчався на факультеті приватного права та підприємництва із 2011 по 2015 рік. Навчання не закінчив, бо пішов воювати, захищати Україну… Він пройшов через бої за Артемівськ, Попасну, Лисичанськ, Іловайськ і Піски – майже всі гарячі точки АТО на Донбасі.
Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, Сергій перебував за кордоном. Він у перші дні повномасштабного вторгнення відповів на заклик захищати Батьківщину, повернувся до України і вступив у спецпідрозділ ГУР МО «Krakеn».
5 травня 2022 року під час звільнення Руської Лозової 28-річний Сергій Філоненко загинув, отримавши смертельне поранення внаслідок вибуху боєкомплекту у російській техніці.
Квітко Богдан
Студент Університету, 28-річний стрілець-снайпер 2-го десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 8-ої десантно-штурмової роти 2-го аеромобільного батальйону Богдан Квітко (позивний «Піон»).
Із початком повномасштабного вторгнення Богдан Квітко рвався в тероборону Харкова, але його не брали через певні проблеми зі здоров’ям. Тоді він почав волонтерити і всіляко допомагати країні. Разом з однодумцями готували їжу для військових і передавали на фронт. А коли 6 травня 2023 року отримав повістку – пішов на захист держави, не замислюючись. Приєднався до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ, служив у 77-ій окремій аеромобільній бригаді, обіймав посаду стрільця-снайпера. Богдан пройшов тримісячне навчання в Польщі, підготовку молодших командирів ЗСУ на Житомирщині і відправився на службу під Бахмут. Там і обірвалося його життя… 18 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання хлопець отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.
Ворона Олександр
Студент 2-го курсу Полтавського юридичного інституту НЮУ імені Ярослава Мудрого, старший оператор-вогнеметник Олександр Ворона (позивний «Вікінг»).
15 червня 2022 року Олександр мобілізувався до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки в навчальному центрі, опанувавши складну військову техніку та озброєння, проходив службу на посаді старшого оператора-вогнеметника в одній із бригад Сил спеціальних операцій ЗСУ. Мав військове звання старший солдат.
Олександр воював на передових позиціях. Неодноразово в складі групи спецпризначення вирушав у район виконання бойових завдань задля виявлення місцезнаходження ворога і знищення його особового складу. Під час боїв за Херсон чоловік отримав поранення та був нагороджений медаллю «За поранення» і відзнакою Міністерства оборони. Окрім того, нещодавно командування військової частини, де служив чоловік, подало його кандидатуру на присвоєння високої державної нагороди.
18 серпня 2024 року поблизу міста Новогродівка, що на Донеччині, Олександр Ворона загинув від поранень, отриманих внаслідок влучання російського ударного дрона.
Костін Дмитро
Студент факультету адвокатури, солдат Національної Гвардії України.
Він завжди був товариським, відкритим у спілкуванні, готовим прийти на допомогу, старанним у навчанні та з власною думкою, яку вміло відстоював.
Дмитро героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Свергун Олександр
Випускник Університету 2020 року, старший лейтенант, начальник групи розвідки штабу батальйону безпілотних систем 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка (позивний «Ной»).
З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до добровольчих формувань для захисту України, був мобілізований до лав ЗСУ восени 2022 року. Воював у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура», на Запорізькому напрямку (Оріхів-Мала Токмачка). Згодом служив у 59 окремій штурмовій бригаді імені Якова Гандзюка. Брав участь в бойових операціях в найгарячіших ділянках фронту, дуже рідко приїздив додому, бо не міг залишити побратимів.
23 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання з доставки боєприпасів на позиції побратимів на Донеччині, загинув, отримавши несумісні із життям поранення від ворожого дрона. Навіть в останній день свого життя Олександр робив все можливе, щоб допомогти побратимам.
Лобойко Леонід
Випускник Університету, доктор юридичних наук, професор, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді.
До роботи у судовій системі Леонід працював у органах Міністерства внутрішніх справ та викладав в Університетах системи МВС Харкова, Дніпра та Донецька, а також Академії митної служби України. 2007 році отримав наукове звання доктора юридичних наук, у 2011 вчене звання професора.
Починаючи з 2014 року, був головним науковим співробітником Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності Національної академії правових наук України (Харків). Досліджував проблеми реформування кримінального процесуального законодавства в Україні, міжгалузевого інституту потерпілого від злочину та проблематику розширення меж свободи громадян під час провадження у кримінальних справах. З 2017 року – суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді.
Леонід загинув 28 вересня 2024 року, внаслідок удару російського FPV-дрона.
Обуховський Роман
Випускник Полтавського юридичного інституту 2011 року, інспектор взводу №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмова бригада «Лють»), майор поліції.
Роман працював оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області. З 2024 року – інспектор взводу №2 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»».
10 грудня 2024 року Роман Обуховський загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
Двінський Олександр
Випускник Університету, молодший сержант 17-ої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка.
У листопаді 2023 року Олександр став на захист України та її народу. Проходив додаткове навчання для підвищення кваліфікації навесні 2024 року у Великобританії. Брав участь в боях на харківському й курському напрямках, демонструючи професіоналізм, відвагу та вірність присязі.
2 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Ольгівка (Курська область, російська федерація) при виконанні бойового завдання Олександр Двінський героїчно загинув.
Цалин Андрій
Випускник Університету, начальник третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби, четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина 9937), старший лейтенант.
Після початку повномасштабного вторгнення Андрій став на захист держави. Він був начальником третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби, четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина 9937).
25 листопада 2024 року в населеному пункті Кругле Харківської області Андрій Цалин загинув під час несення служби. Він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у незалежної України.