Світла пам’ять Герою – заступнику командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення старшому лейтенанту, випускнику Університету МаксимуСтепанчуку

Нещодавно дізналися про ще одну втрату серед наших випускників… З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про те, що  22 липня 2023 року пішов у вічність мужній захисник України, випускник Університету – заступник командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення старший лейтенант Максим Степанчук.

Максим народився 5 березня 1985 року у місті Новоукраїнка (Кропивницький район, Кіровоградська область). Навчався у Криворізькій ЗОШ №6, а з вересня 2000 року – у Криворізькому міському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Вищу освіту здобував на військово-юридичному факультетіНаціональної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), яку закінчив 2007 року. В академії хлопець здобув ґрунтовну юридичну освіту та сформував свою життєву позицію, сповнену професійної гідності та служіння людям.

Працював заступником прокурора Львівського гарнізону, пізніше заступником прокурора Севастопольського гарнізону. У 2010 році Максим переїхав у Кропивницький.

Після початку повномасштабної російської агресії він добровільно став на захист рідної землі, взявши на себе відповідальність за морально-психологічне забезпечення своїх побратимів як заступник командира механізованої роти. У Максима Степанчука було щире бажання служити — не лише в бойових діях, а й у піклуванні про кожного, хто поруч. Він завжди залишався поряд із тими, хто потребував підтримки, морального слова чи поради, і цим здобув глибоку повагу серед побратимів.

Його життя обірвалося занадто рано — 22 липня 2023 року. Смерть Максима стала великою втратою для рідних, друзів і всіх, хто знав його як відповідального і щирого чоловіка, люблячого батька й відданого друга.

Попрощались з бійцем 27 липня 2023 року на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому, поховали на Алеї почесних воїнських поховань.

«Це величезна, непоправна втрата для рідних, для нашого підрозділу. В умовах війни у кожного свій фронт. Захисники також потребують захисту: соціального, мoральнo-психoлoгічнoгo. Переносити всі тяготи служби, бойових дій, в яких ми беремо участь, дуже важко. Задачею Максима було захищати наших воїнів, піклуватися про них. Я пишаюся, що поряд з нами була така людина. Побратими завжди могли звернутися до нього з будь-якою проблемою і отримати допомогу. Йдучи у бій, ми знали, що наші тили захищені… — сказав під час жалобної церемонії командир Максима Степанчука.

Академічна спільнота Університету глибоко сумує у зв’язку з непоправною втратою та висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого. Максим назавждизалишиться у нашій пам’яті — як випускник Університету, Захисник, Герой України.

Низький уклін за захист України та всіх нас!

Світла пам’ять Герою!