Вічна і світла пам’ять Герою – захиснику України, гранатометнику, випускнику Університету Любомиру Хамцю
Чорна звістка знову сколихнула нашу спільноту: нещодавно Університет отримав трагічну звістку про загибель випускника НЮУ імені Ярослава Мудрого, захисника України, гранатометника Любомира Хамця.
Любомир народився 23 серпня 1977 року в місті Городенка на Івано-Франківщині. З юних років він вирізнявся загостреним почуттям справедливості, що і визначило його подальший життєвий вибір. 1996 року із відзнакою закінчив Коломийський коледж права і бізнесу за спеціальністю «Правознавство». Того ж року вступив до Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (зараз — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), який закінчив 2001 року, здобувши кваліфікацію юриста.
Отримавши ґрунтовну юридичну освіту, Любомир присвятив своє життя захисту закону. У 2001 році він почав працювати в органах прокуратури. За двадцять років виріс від спеціаліста в районній прокуратурі до заступника начальника відділу представництва інтересів держави в суді Івано-Франківської обласної прокуратури. Колеги назавжди запам’ятали його як високопрофесійного, принципового фахівця та надійного товариша, який був прикладом гідності та професійної етики: «Любомир брався за найскладніші справи. На його рахунку десятки виграних позовів. І завдяки цьому державі повернули гектари земель та мільйони гривень…».
Маючи високу посаду та законну «бронь» від мобілізації, Любомир Хамець у перші ж дні повномасштабного вторгнення прийняв мужнє рішення — відмовився від своїх привілеїв і пішов на фронт добровольцем.
Любомир обрав шлях звичайного солдата у складі 110-ї механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка. Його бойові побратими на «нульових» позиціях навіть не здогадувалися про те, яку високу посаду в цивільному житті обіймав їхній скромний і надійний товариш. За час служби він двічі був за крок від смерті, отримував поранення, але після хірургічних операцій і лікування щоразу повертався на фронт, до своїх побратимів.
8 грудня 2022 року, виконуючи складне бойове завдання на Донеччині (в районі міст Авдіївка та Красногорівка), Любомир отримав надзвичайно важкі поранення. Лікарі тиждень боролися за його життя, проте 15 грудня 2022 року Героя не стало.
Йому було 45 років. Він відійшов у вічність, залишивши по собі світлий слід людини честі, яка понад усе цінувала правду та свободу своєї Батьківщини.
Поховали Героя на рідній Городенківщині.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента від 20 січня 2023 року Любомира Хамця посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. На фасаді Івано-Франківської обласної прокуратури встановлено пам’ятну дошку на його честь.
Любомир Хамець довів свою вірність Присязі двічі: спочатку як служитель Закону, а потім — як Воїн. Його подвиг — це найвищий прояв патріотизму та самопожертви.
Академічна спільнота Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого глибоко сумує у зв’язку з непоправною втратою і висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та колегам загиблого Героя. Світла пам’ять про Любомира Хамця житиме у серцях усіх, хто його знав.
Вічна слава і шана Герою!
