Внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років Україна втратила мільйони людських життів, понівечених людських доль, життів наших з вами предків. За найбільш обережними підрахунками істориків загинуло щонайменше 4-4,5 млн. українців.
Багато часу сплило від тих страшних подій, але і сьогодні важко осмислити цю трагедію і напевне ніколи нам не вдасться це зробити. Голодомор став окремою, чорною сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою.
Наш обов’язок – зробити все, аби пам’ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь, аби ніколи не допустити подібного на нашій землі та в світі, берегти мир і спокій, жити у злагоді і порозумінні.
Закликаю усіх запалити сьогодні свічку пам’яті та вшанувати жертв Голодоморів. Світла пам’ять безвинно загиблим!
Ректор Анатолій Гетьман
