Ці люди завджи користувалися величезною повагою в суспільстві, адже виконували функцію його совісті, уособлювали найкращі риси українців – безкорисливість, милосердя, готовність допомагати ближньому у скрутний час. Уже понад два роки триває повномасштабна війна, важко уявити щось страшніше за щоденні смерті, руйнування, сирітство й гіркі сльози завчасно посивілих батьків.
Тому ми боремося з ворогом так затято, так міцно стоїмо за кожне село і хутір, бо там наші люди, які мають жити без страху й горя на власній землі. За кожною великою і малою перемогою стоять незламні патріоти – професійні військові, добровольці, представники ТРО та цивільні. Вони щомиті докладають максимум зусиль для знищення ворога кожен на своєму фронті.
Однак ми не можемо не згадати тут ще одну потужну силу нашої оборони – волонтерів. Саме вони стали міцним плечем матеріальної та моральної підтримки військовим і цивільним під час війни. Волонтерський рух України сьогодні набув надзвичайного значення, об’єднав мільйони людей у бажанні допомагати фронту і мирним жителям, окреслив реальні способи наблизити перемогу, зменшити жертви на полях боїв і в тилу. Купівля дронів, боєприпасів, медикаментів, засобів нічного бачення, автомобілів, евакуація людей, і тварин з гарячих точок й окупованих територій – це неповний список завдань, виконаних волонтерами.
Вони стали фундаментом національної оборони, надією і джерелом натхнення для всіх українців. Їхній героїзм і мужність рятують життя, для них немає неможливого, тому у найскрутнішу хвилину солдат, командир, мама з малими дітьми, старенькі й інваліди просять допомоги саме у волонтерів. І вони роблять диво! Під обстрілами й вибухами доставляють продукти, ліки, вивозять у безпечні місця цивільних, купують супутники, байрактари, броньовані машини і ракети ППО для військових.
Ви, шановні волонтери, янголи-охоронці всієї України, втілення доброти й безкорисливості, яскравий промінь світла у темні часи.
Я щиро пишаюся представниками волонтерського штабу Університету й високо ціную титанічну роботу, яку вони виконують з перших днів війни і до тепер. Їхніми силами зібрано й передано десятки тон провізії, куплено автомобілі, медичне обладнання, ліки, надано матеріальну та психологічну підтримку фронту і цивільним.
З болем і розпачем ми також отримуємо сумні звістки про те, скільки волонтерів не повернулися з «нуля» чи втратили своє здоров’я. Ця несправедливість крає серце і рве душу, але ми маємо бути сильними, щоб передати нащадкам правду про їхню боротьбу, незламність і патріотизм. Нехай їхні добрі справи стануть символом нової України – мирної, суверенної, справедливої, милосердної.
Слава волонтерам!
Слава Україні!
Ректор Університету Анатолій Гетьман!
