Шановні студенти, випускники, аспіранти, викладачі, співробітники та гості Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, щиро дякую вам за щоденну присутність у житті нашої Альма-матер, чесну допомогу у важкі часи, підтримку в реалізації численних благодійних проєктів.
Університет відзначає цьогоріч 220 років від дня заснування. Це досягнення багатьох поколінь, які розбудовували його протягом віків, вкладали у свою справу знання, сили, талант, роки життя в надії і непохитній вірі у те, що українська держава буде суверенною, правовою, справедливою, заснованою на передових гуманістичних ідеях. Ці світлі мрії втілювалися у реальність на наших очах. Із набуттям Україною незалежності рух до демократії, верховенства права, рівності став головним напрямом політичної та суспільної думки, основою державотворення, маркером зрілості й еволюції від диктатури радянської доби до свободи у лоні європейських країн.
Однак російське вторгнення 2022 року стало найважчим випробуванням у новітній історії України, бо на його меті стояло дикунське бажання знищити наші досягнення, штовхнути весь народ у прірву неволі, зневіри, тоталітаризму. Проте ворог не зміг одягнути нам ярмо рабства, загасити полум’я спротиву, посіяти страх жорстокими репресіями, окупацією, фільтраційними таборами, бо свобода, рівність, демократія, недоторканність життя, здоров’я і гідності – це основа української державності, надбання, яке об’єднало українців у єдиному бажанні не втратити цей скарб, добутий ціною життів і зламаних доль наших предків.
Молодь, студентська спільнота й освітянський пласт загалом історично першими відгукуються й на новації, і на виклики, бо їхня конструктивна енергія, нетерпимість до несправедливості, відраза до агресії та примусу неспинні, природні, безмежні. Як ректор великого університету, юридичного університету, я вже понад два роки невимовно пишаюся своїми студентами, викладачами, членами колективу. Їхні серця не знають мук вибору, він єдиний і очевидний – боротися, захищати, нищити ворога.
Завдяки внеску кожного ми вистояли у найважчі часи, не втратили віри у людяність, не зрадили своїм переконанням, не поступилися ідеалами свободи і демократії. Бо там, де права сила, немає місця праву! А людське життя коштує не більше витраченої кулі…
Тому наша молодь без вагань залишає затишні аудиторії, недописані конспекти, незахищені дисертації, щоб вдягнути однострій і відстоювати кожен метр рідної землі, берегти життя близьких і зовсім незнайомих.
Вони йдуть на фронт свідомо, безстрашно, і кожен вірить, що повернеться додому з перемогою, обійме рідних, допише свій конспект, складе сесію, створить сім’ю, збудує кар’єру. І ми всі віримо, й допомагаємо, й донатимо, й молимося. Тому так крається серце від лихих новин про тих, хто ще вчора жив і мріяв, а сьогодні вже на щиті. У такі миті я, як і мільйони українців, хочу бути поряд із родинами загиблих Героїв, розділити їхнє горе, біль втрати, втішити, знайти слова підтримки.
Відкриття в університеті меморіального панно – це щира обіцянка пам’ятати ваших дітей, рідних, друзів, це глибока шана до їхнього безсмертного подвигу, це скорбота і туга за молодими життями, що обірвалися зарано й несправедливо, це вдячність, яка залишиться у віках. Із важким серцем я вимовляю імена наших студентів:
Ворона Олександр (Полтавський юридичний інститут)
Кожем’як Андрій (Полтавський юридичний інститут)
Костін Дмитро (Факультет адвокатури)
Кряж Богдан (Факультет адвокатури)
Міндарьов Ілля (Факультет приватного права та підприємництва)
Новак Володимир (Факультет адвокатури)
Харитонов Олександр (Факультет слідчої та детективної діяльності)
Шеін Владислав (Факультет адвокатури)
Шевченко Юлія (аспірантка кафедри кримінального права).
Ці світлини торкаються душі, на них красиві молоді люди, які готувалися стати юристами, захисниками права та справедливості. Але не судилося… Замість того, щоб працювати на благо народу, служити закону в мирний час, вони взяли до рук зброю, щоб боронити закон від тих, хто його топче. Кожне ім’я на цьому панно – студенти та випускники Університету, трагічна втрата, зруйнована доля цілої родини і нагадування про ціну свободи. Нехай їхній подвиг навіки залишаться в історії України символом мужності, патріотизму та незламності.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих.
Вічна пам’ять!
Героям слава!
Ректор Університету Анатолій Гетьман