Світла пам’ять Герою, випускнику Університету Анатолію Нагорному!
І знову гірка звістка та пекучий біль втрати…Сьогодні до сторінки пам’яті загиблих Героїв Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, де навічно закарбувалися імена наших випускників, ми записуємо ім’я інспектора прикордонної служби ІІ категорії – навідника-оператора 15-мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України Анатолія Нагорного, який загинув, захищаючи Україну від окупантів, відстоюючи суверенітет, незалежність та цілісність нашої держави.
Анатолій Олександрович народився 13 вересня 1966 року у с. Радісне Покровського району Дніпропетровської області. З 1976 року проживав у селі Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області, де навчався та здобув середню освіту. Після закінчення школи був призваний до служби в Державну прикордонну службу та направлений до Афганістану. Після повернення рік працював єгерем у місцевому лісництві у с. Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області.
У 1988 році вступив на філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. Під час навчання він зустрів свою майбутню дружину. У шлюбі народилися діти: син Віктор та донька Оксана. У 1993 році Анатолій Олександрович здобув освіту вчителя української мови та літератури, але покликанням була юриспруденція.
10 років він працював у лавах МВС м. Дніпра та селища Веселе Запорізької області. Під час роботи закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Відтоді все й почалося. У жовтні 2003 року він був обраний на посаду судді Веселівського районного суду Запорізької області, в якому пропрацював 20 років, а останні з яких був обраний головою суду.
Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Анатолій Нагорний мав право на відстрочку і міг нею скористатися, здійснювати правосуддя у відносно безпечному суді – Жовтневому районному суді міста Дніпра, куди був відряджений після окупації ворогом його району. Але він не зміг бути осторонь боротьби свого народу проти агресорів-загарбників, тому добровільно вступив до бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон». Після проходження початкового навчання у Центрі підготовки був призначений інспектором прикордонної служби ІІ категорії – навідником-оператором 15-мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України військової частини 1551.
16 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання, Анатолій Нагорний загинув біля села Сергіївка Сватівського району Луганської області – на першій лінії оборони, до останнього стримуючи натиск ворога. Він був навідником, «нуль» – це не його позиція, але він постійно допомагав своїм побратимам безпосередньо на передовій – в окопах. Вибухова травма не дала йому жодного шансу на життя. Його сміливість та жертовність допомогли українським захисникам утримати, відстояти та закріпитись під обстрілами на зайнятих позиціях. Анатолій виконав свій професійний та моральний обов’язок перед своїми побратимами до кінця… кінця свого життя.
За проявлений героїзм у бою Указом Президента України від 23.02.2024 № 96/2024 Нагорного Анатолія Олександровича було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та присвоєно звання «старший солдат».
Колеги та побратими згадують його як порядну, чесну людину, професіонала своєї справи, відданого товариша, на якого завжди можна було покластися, родина – як люблячого чоловіка, гарного батька та дідуся.
На сайті Президента України петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Державної Прикордонної Служби України, солдату Нагорному Анатолію Олександровичу зібрала 25738 голосів. Зараз вона знаходиться на розгляді Президента України.
Всією університетською спільнотою ми схиляємо голови перед подвигом нашого випускника і розділяємо біль втрати з його рідними та близькими. Віримо, що світлі спогади, які він залишив по собі, житимуть у наших серцях, а його чин, мужність і відвага ніколи не будуть забуті.
Вічний спочинок і світла пам’ять Герою!
