17 лютого 2023 року в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого на базі Факультету слідчої та детективної діяльності відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ ТА КОРУПЦІЇ», в якій взяли участь понад 70 учасників офлайн, серед яких ректор Університету, керівники органів охорони правопорядку, завідувачі кафедр, провідні науковці, аспіранти, студенти.
З вітальною промовою перед учасниками конференції виступив ректор Анатолій ГЕТЬМАН. Він зазначив, що криміногенна ситуація в Україні під час війни залишається складною, але контрольованою. Разом з тим змінилися стан і характер злочинності, збереглися усталені види злочинності і з’явилися нові форми злочинної поведінки. Слід враховувати, що в період повномасштабного вторгнення рф на територію України правоохоронним органам поряд з їх основними функціями одночасно доводиться виконувати нетипові завдання по обороні держави і територіальних громад, захисту та евакуації цивільного населення, виявленні і затриманні членів диверсійно-розвідувальних груп, ідентифікації військових злочинців, розшуку безвісти зниклих цивільних осіб, а також брати участь у розмінуванні територій, розшуку активів держави-агресора та ін. Очевидно, що війна породжує нові виклики і загрози для національної безпеки, державного управління, основних прав та свобод людини та громадянина. Разом з тим, правоохоронна система України у надскладних умовах нарощує свої функціональні спроможності, реформується і модернізується, демонструє ефективність у виконанні завдань за призначенням, напрацьовує унікальний досвід розслідування та розкриття найнебезпечніших видів кримінальних правопорушень, у тому числі міжнародного характеру, припиненні діяльності організованих злочинних угруповань. На якісно новий рівень вийшла міжвідомча взаємодія та міжнародна співпраця. Зростає довіра населення до правоохоронних інституцій держави.
За словами ректора метою конференції є обговорення поточного стану злочинності і корупції, тенденції розвитку цих явищ, напрацювання нових підходів, методів і форм протидії злочинності, розкриття та розслідування найбільш небезпечних видів кримінальних правопорушень під час дії воєнного стану.
Анатолій ГЕТЬМАН подякував начальнику Слідчого управління Головного управління поліції в Харківській області Сергію БОЛВІНОВУ, заступнику начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області Вячеславу ГОРДІЄНКУ, Директору Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Юрію КРАВЧЕНКУ, Директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві Денису МАНЬКОВСЬКОМУ, заступнику начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури Денису МАСЛІЮ, Заслуженому юристу України, член комітету з кримінального права та процесу НААУ, професору кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ Ірині ГЛОВЮК, а також іншим авторитетним і знаним науковцям-правникам провідних закладів вищої, за те, що знайшли час і можливість взяти участь в роботі конференції і виступити з доповідями з актуальних проблем протидії злочинності та корупції.
Заступник начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області, полковник, кандидат юридичних наук Вячеслав ГОРДІЄНКО в доповіді «Протидія злочинам проти основ національної безпеки» зазначив, що захопивши частину території Харківської області, загарбники намагались установити над нею свій контроль та інтегрувати до державної, економічної, фінансової та соціальної структури російської федерації. З цією метою вони створили окупаційні адміністрації та різноманітні незаконні органи влади та управління. На тимчасово окупованій території росіяни прагнули знищити українську ідентичність населення, тому вдавалися до знищення української освіти та запровадження російських освітніх стандартів. Окрім колаборантів, Управлінням виявлено низку осіб, які тим чи іншим шляхом надавали допомогу державі-агресору, її збройним формуванням або окупаційній адміністрації.
Начальник Слідчого управління Головного управління поліції в Харківській області Сергій БОЛВІНОВ в доповіді «Особливості розслідування вбивств цивільного населення в зоні проведення бойових дій і на деокупованих територіях» зазначив, що станом на 01.02.2023 в Харківській області внаслідок бойових дій загинуло 1760 цивільних громадян, з них 74 дитини; поранено – 2650 цивільних осіб. З початку вересня 2022 р. на деокупованих територіях Харківської області слідством поліції виявлено 738 загиблих цивільних громадян із них 639 вже ідентифіковано, однак 99 залишаються невпізнаними. Серед особливостей розслідування вбивств цивільного населення під час проведення бойових дій є те, що місце роботи слідчих та криміналістів наближене до лінії зіткнення та піддається постійним щільним обстрілам; місце проведення огляду у більшості випадків заміновано, тому обов’язково підлягає розмінуванню; через тривале перебування населених пунктів в яких вчинені вбивства цивільних під окупацією відсутня можливість вилучення слідової інформації, втрачається значна частина речових доказів; огляд трупу, ідентифікація особи та встановлення причин смерті ускладняється внаслідок не проведення попередньої експертизи СМЕ, поховання загиблого через значний проміжок часу після смерті, намагання злочинцями та окупантами приховати сліди катувань тощо.
В місцях масових поховань цивільного населення і військовослужбовців ЗСУ (м. Ізюм, смт. Борова, Козача Лопань, с. Копанки) ведеться робота по ідентифікації невпізнаних трупів, у тому числі з використанням мобільних ДНК лабораторій ANDE. Слідчими ГУНП вже призначено 488 судових молекулярно-генетичних експертиз по біологічних зразках трупів. В результаті професійної роботи слідчих і криміналістів вдається розкривати умисні вбивства цивільного населення Харківської області, включаючи ті, що викликали великий суспільний резонанс. Сергій Болвінов переконаний у неминучому притягненні до кримінальної відповідальності і справедливому покаранні вбивць, катів, терористів, колаборантів, зрадників, військових злочинців та осіб, які вчинили міжнародні злочини на території Харківської області.
Директор Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Юрій КРАВЧЕНКО у доповіді «Діяльність НАБУ І САП в умовах війни: досягнення і проблеми» повідомив про внесок НАБУ в оборону України, а також висвітлив досягнення НАБУ та виклики під час війни. Зокрема, внесок НАБУ у відсіч збройної агресії полягає в тому, що значна кількість співробітників стали на захист України, із них 64 отримали воєнні нагороди та відзнаки від Президента України та МОУ; за даними від НАБУ уражено 120 об’єктів ворога, здійснено 14 контрдиверсійних оперативно-бойових заходів, затримано 36 колаборантів і коригувальників вогню, розміновано понад 37 км доріг та узбіч, 2 га лісу, 6,8 км ділянок ліній електропередач, знешкоджено понад 300 різних типів і видів боєприпасів. Станом на 31.12.2022 р. НАБУ розслідується 716 кримінальних проваджень, повідомлено про підозру 413 особам, скеровано до суду 414 обвинувальних актів, на лаві підсудних ВАКС опинилися 799 осіб. Найчастіше на корупційних зловживаннях працівники НАБУ викривають керівників державних підприємств, народних депутатів України різних скликань, суддів, членів НКРЕКП, топпосадовців ДПСУ та ін. Економічний ефект від діяльності НАБУ станом на 31.12.2022 складав 5,795 млрд грн, що значно перевищує витрати на утримання цього органу. Кількість осіб, викритих на корупції у другому півріччі 2022 року, стала рекордною в історії антикорупційних органів. У згаданому періоді 149 осіб отримали підозри від НАБУ і САП, це більше, ніж за 12 місяців 2021 чи 2020 року.
Директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, полковник ДБР Денис МАНЬКОВСЬКИЙ у доповіді «Стан протидії злочинності за пріоритетними напрямами в умовах воєнного стану» проінформував присутніх про результати роботи ТУ ДБР у 2022 році за пріоритетними напрямами роботи. Для підвищення ефективності протидії злочинності спікер запропонував такі законодавчі зміни:
- до переліку процесуальних витрат, визначених ст. 118 КПК України, додати витрати, пов’язані з врученням повідомлень та розміщенням повідомлень у ЗМІ. Оскільки із запровадженням інституту спеціального досудового розслідування, у тому числі щодо воєнних злочинів, значна частина витрат пов’язано з необхідністю здійснення повідомлень з використанням ЗМІ;
- передбачити обшук особи за ухвалою суду у ст. 234,236 КПК України, оскільки існує необхідність обшуку свідків, які приховують докази у провадженні, огляду їх мобільних телефонів. Що не можливо реалізувати шляхом тимчасового доступу, без втрати зазначених відомостей;
- усунути порушення рівноправності сторони захисту та обвинувачення та, передбачити можливість слідчого та прокурора оскаржувати рішення слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження (ст. 284, 307 КПК України). Вказане порушує принципи кримінального судочинства, що забезпечують рівноправність сторін, а також значна кількість випадків необґрунтованого скасування постанов про закриття кримінальних проваджень, без зазначення слідчих дій, які необхідно виконати слідчими;
- посилити відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення про злочин (ст. 383 КК України), оскільки наявні масові випадки звернення до слідчих, а надалі до слідчих суддів із заявами, які очевидно не містяться відомостей про подію та склад злочину. З урахуванням відсутності можливості стороною обвинувачення оскаржувати рішення слідчого судді про зобов’язання зареєструвати такі заяви, непоодинокі випадки зазначених зловживань.
Професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина ГЛОВЮК виступила з доповіддю на тему: «Деякі питання співробітництва МКС та України». Доповідач сконцентрувала увагу на тому, що, попри нератифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Україна визначала його юрисдикцію, що дозволяє Міжнародному кримінальному суду здійснювати юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, вчинених на території України, з урахуванням принципу комплементарності. Крім того, по ситуації в Україні до МКС звернулися 43 держави-учасниці. Це актуалізувало питання національної рамки регламентації взаємодії України з Міжнародним кримінальним судом. Розділ ІХ-2 «Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» до КПК України було внесено Законом № 2236-IX від 03 травня 2022, чинний з 20 травня 2022 року. У доповіді було проаналізовано примітку до розділу, відображено ситуацію «прихованої ратифікації» Римського статуту Міжнародного кримінального суду, зважаючи на посилання на цей документ по тексту розділу. У доповіді було проаналізовано ст.627 КПК України щодо прав особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво. І.В. Гловюк наголосила на потребі ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, попри наявні у суспільстві певні міфи щодо його значення та діяльності Міжнародного кримінального суду.
Завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, доцент Юрій ПОНОМАРЕНКО у своїй доповіді порушив питання про виклики, які поставила перед кримінальним правом України широкомасштабна фаза російської збройної агресії проти України, та відповіді, які на них має дати вітчизняне кримінальне законодавство. Коротко зупинившись на огляді й оцінці тих відповідей, які дані чи мали б бути дані у чинному КК України, далі він перейшов до викладу відповідних положень проєкту нового КК України, в розробці якого доповідач бере участь як член робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України. Зокрема, було звернуто увагу на новелізацію в проєкті приписів про кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (оновлені склади державної зради і колабораційної діяльності, новий склад окупаційної діяльності тощо); повну імплементацію кримінально-правових положень Римського Статуту МКС (про склади злочину геноциду, злочину агресії, воєнних злочинів і злочинів проти людяності та їхню караність); на оновлену систему кримінально-правових засобів, що підлягають застосуванню під час воєнного стану, у тому числі – на нові підстави звільнення від кримінальної відповідальності або від покарання осіб, які виявили бажання взяти участь у захисті України тощо.
Також з доповідями на конференції виступили Завідувач кафедри кримінально-правової політики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор Сергій ХАРИТОНОВ за темою «Щодо деяких питань удосконалення воєнного законодавства в контексті відповідальності за військові кримінальні правопорушення», кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Марієтта КАПУСТІНА «Криміналістичне забезпечення протидії воєнним злочинам», аспірант кафедри кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Віктор НОВОЖИЛОВ «Кримінальні процесуальні засоби попередження вторинної віктимізації осіб, які постраждали від військової агресії».
Під час дискусії спікери відповідали на питання присутніх в залі учасників конференції, обмінювалися думками, наводили аргументи, робили висновки про необхідність оновлення державної політики протидії злочинності та корупції, пошук нових форм і методів запобігання, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень під час війни та в період повоєнної відбудови.
