22 вересня відбувся сателітний захід V Харківського Міжнародного юридичного форуму – дискусія «Штучний інтелект і відкриті дані», організована Центром права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.
Модераторка заходу та керівниця Центру права, етики та цифрових технологій Юлія РАЗМЄТАЄВА провела паралелі між розвитком штучного інтелекту та відкритих даних як багатообіцяючих і потенційно економічно вигідних технологічних досягнень. У наступні п’ять років вони, як прогнозується, принесуть мільярдні прибутки. Пані Юлія зазначила, що, у той же час, на нас чекають нові ризики від впровадження алгоритмічних рішень та використання масиву даних, тому ми маємо застосовувати обережні, продумані підходи й не забувати, що в центрі технологій повинні залишатися права людини.
Роман РАДЕЙКО, CEO «OnlineLawSchool» і спеціаліст з проблем ІТ-права, презентував результати дослідження професій майбутнього й напрямків поєднання юридичної практики з технологіями. Він розвіяв побоювання щодо заміни юристів роботами та поділився з учасницями та учасниками дискусії деякими можливостями, що відкриває сьогодні штучний інтелект. Пан Роман також представив ресурс, де зібрав усі доступні українські реєстри даних.
Доцент кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівька політехніка» Петро СУХОРОЛЬСЬКИЙ висловив обґрунтовані побоювання щодо сьогоднішніх дій урядів і компаній, які застосовують ключові цифрові інструменти. Він розповів про чотири принципи, якими мають керуватися усі, хто створює рішення на основі штучного інтелекту, а саме приватність, справедливість і недискримінацію, прозорість і підзвітність, професійну відповідальність розробників.Пан Петро, як футуролог і експерт World Futures Studies Federation відкрив похмурі перспективи для приватності у світі деперсоналізованих, але докладних і пов’язаних між собою даних.
Експертка Міністерства цифрової трансформації України з відкритих даних і тренерка освітніх курсів Яніна ЛЮБИВА презентувала основні проєкти з поєднання штучного інтелекту та відкритих даних в Україні. Вона змалювала оптимістичну картину застосуванню таких даних в юридичній практиці, їх корисність. Пані Яніна також наголосила на тому, що за результатами рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report 2020 рівень зрілості сфери відкритих даних в Україні дорівнює 84%, і у світі наша країна на 17 місті, однак ця сфера розвивається надзвичайно швидко. Зокрема, на рівні уряду готуються зміни до законодавства, які дозволять використовувати більш якісні та різноманітні набори даних для бізнесу, громадської діяльності й державної служби, а освітні курси й матеріали для всіх, хто бажає дізнатися про можливості даних, доступні вже зараз.
Керівник експертної групи Впровадження, підтримки та моніторингу якості надання електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України Денис ІВАНОВ поділився з учасниками заходу досвідом створення застосунку «Дія», розказав про плани з оцифровки усіх державних послуг та основні виклики на цьому шляху. Він запропонував усім доєднатися до перевірки безпеки застосунку, у тому числі отримати нагороду за знайдені вразливості. Пан Денис наголосив, до до 2024 року ми маємо значно прискорити цифрову трансформацію. «Якщо послуга не буде доступна онлайн, її не має бути офлайн» – зазначив він. Після кожного виступу розгорталася жвава дискусія, яку підтримували питання та коментарі від учасниць та учасників дискусії в онлайн і офлайн-форматі. Вони обговорювали, яке місце займають платформи у керуванні нашими діями, чи буде можливо укласти шлюб у кіберпросторі, скільки влади мають технологічні корпорації, які зміни потрібні у освіті юристів, хто повинен перевіряти розробку алгоритмів, які законодавчі рішення щодо захисту даних пропонують різні країни і, врешті-решт, яке майбутнє чекає нас усіх у світлі цифровізації.
