Сьогодні, 13 січня 2023 року, виповнилося би 83 роки Василю Яковичу Тацію – Вчителю та Науковцю з великої літери, людині, яка стала наставником та мудрим порадником для десятків поколінь правників. Колектив Університету, його рідні, близькі, друзі та колеги віддали шану своєму Вчителю.
Василь Якович Тацій – ректор (1987-2020), радник ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2020-2022), академік Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин міст Полтави, Харкова та області, лауреат численних державних премій України, Герой України.
«Жива історія», – говорили про нього колеги. 28 вересня 2022 року Василя Яковича Тація не стало, він відійшов у вічність…
Ця втрата стала непоправною не лише для нашого колективу, а й для всієї країни. Василь Якович Тацій все своє життя присвятив служінню колективу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україні та українському народові.
Під його керівництвом Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого став одним з найавторитетніших вищих закладів освіти України, справжнім центром підготовки високопрофесійних юристів, на який рівняються не тільки українські ЗВО, а й багато вишів Європи.
Василь Якович був визнаним організатором вищої юридичної освіти в Україні. Значним є його внесок в оновлення та удосконалення її змісту, впровадження передових методів навчання, поглиблення інтеграції освіти, науки і юридичної практики. Неоціненний внесок у розбудову правової держави України, удосконалення законодавчого процесу і правозастосовної практики зробив Василь Якович. Як член Конституційної комісії він брав участь у розробці проекту Конституції України 1996 р., був Головою робочої групи Кабінету Міністрів по розробці Кримінального кодексу України 2001 р. Він – автор понад 800 наукових праць, у тому числі близько 60 монографій, навчальних посібників та підручників, був членом десятків робочих груп та комісій із розвитку національної правової системи, почесним доктором 9-ти українських та закордонних ЗВО.
З 1993 р. по 2016 р. – президент, а з 2016 р. – почесний президент, радник президії Національної академії правових наук України, створеної за ініціативою Василя Яковича і при безпосередній активній його участі, яка є вищої юридичної галузевою науковою установою України.
Василь Якович Тацій прожив цікаве, насичене життя та був удостоєний безлічі заслужених відзнак, нагород, премій: Звання Героя України з врученням ордена Держави, повний кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого (V ст. – I ст.) орденом «За заслуги» ІІ і І ступенів, Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, орденом «Знак Пошани», двома медалями «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державної премії України в галузі архітектури та Державної премії України у галузі науки і техніки, Премії імені Володимира Вернадського, Премії імені Ярослава Мудрого, Премії «Феміда-99». Має ряд відомчих, громадських, церковних нагород та урядових нагород інших держав. Державний радник юстиції І класу, почесний громадянин міст Полтави, Харкова та Харківської області.
Факти його біографії підтверджують неординарність особистості Василя Яковича, його передбачливість, визначний організаторський талант, високу працездатність, відповідальність за доручену справу і самовідданість. Школу професора Тація пройшли сотні, якщо не тисячі спеціалістів. За час своєї надзвичайно широкої й натхненної педагогічної діяльності він виховав цілу плеяду відомих правознавців, які успішно продовжують справу свого вчителя. Серед них є багато вже відомих учених – докторів наук, професорів, та визнаних юристів практиків. Усі вони далі несуть естафету людяності, доброти, справедливості, прямоти та чесності, яку, разом із знаннями, передав їм Василь Якович. Золоті зерна його щедрої душі проросли у долях багатьох людей і дали добрі сходи.
До присутніх звернувся ректор Університету Анатолій ГЕТЬМАН зі словами: «Наша університетська родина завжди пам’ятатиме Василя Яковича Тація як людину із непохитною громадянською позицією, видатного науковця і талановитого педагога, який поєднував у собі високі професійні якості з особливим душевним теплом, генератора творчих ідей і невичерпної енергії та життєлюбства, керівника зі стратегічним далекоглядним мисленням, надійного друга, мудрого наставника та вчителя для кожного з нас. Пам’ятатимемо його доброзичливість, відкриту посмішку, безкорисливу дружбу, мудрі поради, незліченні добрі справи та чесно прожите життя. Власним прикладом він показував, як потрібно шанувати вчителів і берегти пам’ять про них, вчив зберігати традиції, започатковані славетними дослідниками минулих років. Життєвий шлях і щедрий науковий доробок Василя Яковича завжди буде прикладом наслідування для прийдешніх поколінь здобувачів, науковців і педагогів. Світла пам’ять про нього збережеться в наших серцях, його наукові погляди та ідеї будуть жити в роботах його учнів, а добрі поради та настанови — в добрих справах університетської спільноти.»
Дякуємо, Василю Яковичу!
Ми завжди Вас пам’ятатимемо!
