uk0 800 311 777 - Служба підтримки вступника
uk0 800 311 777 - Служба підтримки вступника

Пам’ятаємо та шануємо сьогодні й завжди!

У важкому протистоянні гинуть за Батьківщину її кращі сини.

Вшануймо пам’ять випускника Заочного факультету №2 2012 року, полковника (посмертно), старшого офіцера з реєстрації та паспортної роботи, Східного регіонального управління ДПСУ, Героя України Євгенія (Євгена) Михайловича Пікуса, який 25 серпня 2014 року загинув у смертельному бою з ворогом, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України.

Євгеній Пікус народився 14 вересня 1979 року у Вінниці в родині кадрового офіцера. Із 1-го класу разом із братом-близнюком займався плаванням, боротьбою, музикою – грали на трубі. Мрію стати військовими Євген з братом плекали з дитинства, бо ж за приклад мали батька – кадрового офіцера, нині офіцера запасу. 1996 року, по закінченні вінницької школи №30, хлопці разом вступили до Академії Держприкордонслужби у Хмельницькому. І лише після випуску роз’їхалися у різні підрозділи. Маючи вже успішний досвід роботи на різних посадах в Держприкордонслужбі Євген Пікус став студентом Заочного факультету №2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який закінчив у 2012 році.

Євгеній проходив службу на різних посадах у Піщанському районі Вінниччини, на Одещині, у Борисполі, на Сумщині, у Харкові, де очолював відділ на залізничному вокзалі. На рахунку офіцера викриття контрабанди одягу на 2,5 мільйона гривень, історичних цінностей, ікон, недопущення незаконного вивезення маленької дитини. За успіхи у службі в порядку кар’єрного росту був переведений до апарату управління, достроково отримав звання підполковника. Займав посаду старшого офіцера з реєстрації та паспортної роботи відділу прикордонного контролю та реєстрації штабу Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України.

Із самого початку російської агресії на сході України офіцер виявив бажання служити в «гарячій точці». Із липня 2014-го починає керувати підрозділами у районі пункту пропуску «Красна Талівка» на Луганщині. Під час одного з обстрілів російський снаряд влучив у спостережну вежу, прикордонник-спостерігач опинився у пастці – його затиснуло уламками даху. Пікус з побратимом під мінометним вогнем піднялись на 15-метрову висоту і врятували бійця. Завдяки вмілому керівництву підполковника Пікуса прикордонники неодноразово успішно протистояли атакам ворога. Зокрема, 27 липня 2014 року його підрозділ відбив напад диверсійно-розвідувальної групи без втрат і поранених.

21 серпня 2014 року Євгеній Пікус отримав медаль «За військову службу Україні», а через чотири дні загинув в районі селища Талове, що на Луганщині. Тоді, 25 серпня, російська ДРГ прорвалася на українську територію, зав’язався бій. Євгеній Пікус на чолі групи вирушив на допомогу. Бій тривав майже три години, терористи гатили по українським воїнам з мінометів та обстрілювали некерованими реактивними снарядами з вертольотів. Згодом на місці бою його учасник – прикордонник Роман Дум’як розповів, що на підтримку російським диверсантам, які зайшли на українську землю, прийшла авіація та бронетехніка: «прийшли витягувати свої ДРГ два БТР, два БРДМ, один МІ-8 та два МІ-24». Росіяни тоді так і не змогли прорвати нашу оборону, але за це українські прикордонники заплатили власними життями – у бою загинули четверо бійців, серед яких і Євгеній Пікус. Куля влучила йому в потилицю під шолом, ще дві кулі пробили бронежилет.

Так загинув Герой. Він був гарною людиною, мудрим командиром і безстрашним воїном. Здавалося, ніщо не могло затьмарити щиру посмішку Євгена. Нічого, крім шквального вогню агресора. За словами друзів, він любив життя, вмів дружити та працювати, був відкритим і людяним, завжди намагався допомогти, зробити максимум зі своїх можливостей.

Євгенія Пікуса під прощальний салют поховали на Центральному кладовищі Вінниці на Алеї Слави. Не стримували гірких сліз рідні, друзі та бойові побратими офіцера. Під час жалобної ходи вулицями рідного міста навіть незнайомі люди клали квіти до труни та ставали до процесії.

Євгенію Пікусу посмертно присвоїли звання «полковник» та нагородили найвищим державним орденом «Золота Зірка» Героя України.

У серпні 2015 року у відділі прикордонної служби «Красна Талівка» відкрили пам’ятний знак прикордонникам, які загинули у тому бою.

24 серпня 2018-го 3-му прикордонному загону Східного регіонального управління Держприкордонслужби присвоєно почесне найменування «імені Героя України полковника Євгенія Пікуса». Луганський загін з 2014-го і до сьогодні тримає оборону рідної землі, як це робив полковник Пікус – Герой України, шлях якого є прикладом мужності, військового подвигу та незламності волі у протистоянні з ворогом.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) (2014), медаллю «За військову службу Україні» (2014), відзнакою «Народний Герой України» (посмертно, 19-та церемонія нагородження, м. Миргород) (2016), відомчими заохочувальними відзнаками – медалями «За мужність в охороні державного кордону України», «15 років Державній прикордонній службі України». Указом Президента України № 109/2018 від 26 квітня 2018 року, «за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

20 березня 2015 у Вінниці, на фасаді ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназії № 30 імені Тараса Шевченка відкрито меморіальну дошку випускнику школи Євгенію Пікусу. 29 квітня 2016 рішенням №246 7 сесії 7 скликання Вінницької міської ради вулицю Папаніна перейменовано на вулицю Євгенія Пікуса. Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 26. У місті Золоте вулицю Олека Дундича перейменували на вулицю Євгенія Пікуса.

Колектив та здобувачі освіти Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Ми пишаємося, що Євгеній Пікус закінчив наш Університет. Спільнота вишу вшановує героїзм і жертовність своїх колег, студентів й випускників та з особливим трепетом і вдячністю берегтиме пам’ять про кожного, хто поклав своє життя на вівтар боротьби за свободу своєї держави і свого народу!

Вічна слава і світла пам’ять Герою!

Відео до 9 річниці з дня останнього бою Героя України Євгенія Пікуса