🕯Уже 23 дні і ночі сини і дочки України боронять свою державу, рятують від московської орди своїх дітей і матерів, вгризаються намертво у кожен клаптик землі, не даючи ворогу жодного шансу на перемогу. Сьогодні наш народ – диво і приклад для всього світу. Адже зараз саме українці – остання надія Европи і передостання світу…
🕯Окупанти підло нищать наші міста і села, вбивають і калічать дітей, руйнують історичні пам’ятки, але нашу волю и лютий справедливий спротив не спинити. Українці до останнього подиху битимуть ворога, під кулями діставатимуть своїх з-під завалів, поділяться останньою крайкою хліба. Бо такі ми люди…
🕯Такими були і наші студентки волонтерка Ельвіра Щемур (3 курс факультету прокуратури), яка загинула під уламками ХОДА та Аліна Пелих (3 курс факультету прокуратури), автобус в якому вона їхала до батьків під Ізюмом розстріляли російські військові.
🕯Дівчата назавжди залишаться в наших серцях сяючими безкорисливими зірочками, люблячими доньками, щирими подругами. Та безпринципний ворог не шкодує нікого: ні своїх, ні чужих дітей. Але нехай знає, що ми не забудемо жодного імені, жоден солдат чи командир не уникне відповідальності за свої злочини проти мирного українського люду.
🕯З великою скорботою звертаємося до батьків дівчат, розділяємо ваше горе, щодня робитимемо все можливе, щоб винні у смерті ваших дітей понесли покарання. Окупанте, вбивце, знай, лісу Україна має вдосталь, лави для трибуналу вистачить кожному!
Жоден злочин не залишиться безкарним.
Просимо підтримати родини загиблих дівчаток:
4149609007305396 – Щемур Марія сестра Ельвіри Щемур
5167803257452024 – Ірина Натяжко бабуся Аліни Пелих
Мої особисті співчуття рідним та близьким.
Ректор Анатолій Гетьман
