Олексій Шевченко – випускник Університету, старший солдат, розвідник-кулеметник розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ої окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
Олексій народився 12 лютого 1988 року в селі Левків Житомирського району Житомирської області. У 2004 році закінчив загальноосвітню школу села Левків, потім – Житомирський національний агроекологічний університет за спеціальністю «Молодший спеціаліст – юрист». З дитинства прагнув бути військовим, але на контрактну службу його не взяли за станом здоров’я. Із 2007 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
Після армії Олексій Шевченко служив у спеціальному підрозділі судової міліції «Грифон» при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України. Закінчив школу міліції. Заочно навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (з 2013 року – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків), яку закінчив 2011 року. Займався спортом, їздив від спецпідрозділу на змагання всеукраїнського рівня, грав у футбольній команді «Енергія» с.Гадзинка, неодноразово ставав призером обласних змагань з армреслінгу серед представників силових структур. Разом із братом організував тренажерний зал і безплатно тренував молодь. Зібрав сільську команду Левкова з волейболу, яка теж брала участь у змаганнях, серед яких – на краще спортивне село України.
У листопаді 2013 року підрозділ, в якому проходив службу Олексій Шевченко, отримав наказ про направлення для участі в силовому розгоні мирної демонстрації в місті Київ. Олексій відмовився брати участь в даній операції і в грудні 2013 року подав рапорт про звільнення. З 26 лютого 2014 року проходив військову службу за контрактом на посаді водія, потім – розвідника-кулеметника розвідувального взводу розвідувальної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військах Збройних Сил України (військова частина А0281, місто Житомир).
Із березня 2014 року служив у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, а з 23 квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків у районі смт Ямпіль та визволення населених пунктів. З Лиману вирушили десантники 25-ї аеромобільної бригади і розвідники 95-ї аеромобільної бригади, які мали завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити й утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, – десантники потрапили у засідку. В ході ведення бою старший солдат Олексій Шевченко загинув, його тіло знайшли 20 червня. На допомогу вилетіла пара Су-25. Спільними зусиллями блокпост був взятий. Визволення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов’янську.
23 червня 2014 року Олексій Шевченко був похований на кладовищі рідного села Левків Житомирського району Житомирської області.
Указом Президента України «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Олексій Шевченко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.09.2014; посмертно).
Йому присвоєне почесне звання «Честь і слава Житомирського району» (посмертно). А також нагороджено медаллю ВГО «Країна» «За визволення Слов’янська» (посмертно).
Університетська спільнота висловлює найщиріші співчуття сім’ї, друзям та близьким з приводу непоправної втрати загиблого захисника. Низький уклін родині, яка виховала справжнього патріота.
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава Герою України!
