0 800 311 777 - Служба підтримки вступника

Гендерна політика

З 2014 року в Україні йде війна. І хоча у щоденному вжитку вона і сьогодні не має єдиної назви – антитерористична операція, збройна агресія, військовий конфлікт, збройний конфлікт, військова окупація території України – і міжнародна спільнота, і міжнародні організації, і Верховна Рада України, і український народ визнають агресором Російську Федерацію. Прагнення миру, очікування миру стали головною мрією країни. Але мир не приходить сам по собі. Його потрібно будувати. Його потрібно зберігати та укріплювати. Потрібно вивчати та аналізуювати ситуацію. Будівництво миру – це не лише справа політиків, військових та дипломатів. Їх діяльність, без сумніву, є важливою. Але участь суспільства робить процес більш успішним, розширює базу вивчення ситуації та прийняття рішень, дає суспільству розуміння важливості досягнених результатів. Хоче країна миру чи війни, до чого готові громадяни і громадянки – від цього також залежить мир.

Будь-яке соціальне явище по-різному випливає на чоловіків та жінок. Війна і конфлікти також. Проблема різного впливу війн та конфліктів на жінок і чоловіків є глобальною. Вона знайшла відбиття в резолюціях Ради Безпеки ООН, перш за все – 1325 – «Жінки. Мир. Безпека» (прийнята в жовтні 2000 р.), а також 1820, 1888, 1889, 1960, 2106, 2122, 2242, які закликають держави-учасниці звертати увагу на потреби та проблеми жінок в конфлікті, оскільки конфлікти непропорційно впливають на жінок. Вони також говорять про необхідність збільшення ролі та участі жінок в переговорних процесах із встановлення миру, у діях з підтримки миру та миробудуванні. Основний зміст усіх резолюцій – це увага до прав жінок, участь жінок в процесах прийняття рішень та вирішенні конфліктів та допомога жінкам, які постраждали від конфліктів. Ці документи можуть жити лише тоді, коли їх філософія, ідеологія, заклики до практичних дій знаходять відбиття в національному законодавстві, політиці та щоденній практиці. Коли їх вивчають, знають та втілюють у життя. Глобальні документи, документи великих міжнародних організацій, які здаються далекими й іноді дуже абстрактними, лише тоді працюють, тоді живуть, коли з паперів переміщуються в політику та реальну діяльність. Національна стратегія у сфері прав людини (Указ Президента України № 501/2015 від 25.08.2015) та План дій на виконання Національної стратегії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.11.2015) містять розділи, пов’язані із протидією ґендерно зумовленому насильству, торгівлі людьми та рабству, домашньому насильству, забезпеченню рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, захисту прав дитини, розвитку медіації як інструменту вирішення та запобігання конфліктам. У березні 2017 року Уряд ухвалив постанову щодо включення питань ґендерної політики до сфери повноважень Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України1 .

В червні 2017 року постановою Кабінету Міністрів України затверджене положення про Урядового упоновноваженого з питань ґендерної політики2 . 24 лютого 2016 р. Кабінет Міністрів України затвердив Національний план дій на виконання резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека». Його положення мають відображатися у відомчих, регіональних та місцевих планах, програмах діяльності. Сектор безпеки тут займає провідну позицію, а вона, відповідно, потребує підтримки у вигляді нормативно-правових актів, навчальних матеріалів, інструкцій, тощо. Міністерство оборони України відразу ж після прийняття Національного плану дій створило Робочу групу з імплементації 1325, впроваджувало плани в 2016 році та розробило новий на 2017 р. У листопаді 2016 року план дій з виконання 1325 було розроблено та затверджено в Національній поліції України. З 2017 р. Міністерством внутрішніх справ, Працівниками Національної поліції, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Національною гвардією виконується план заходів на виконання НПД 1325. І саме цей посібник, підготовлений на виконання п.4.1.Національного плану дій «Жінки.Мир. Безпека» має допомогти фахівцям сектору безпеки, насамперед Національній поліції України, залученим до реалізації планів дій щодо 1325, в ефективній роботі, надасть необхідні знання та допоможе сформувати роботи і надати приклади позитивних практик у демократичному реформуванні сектору безпеки та просуванні ґендерної рівності.