Голокост — вічний шрам на серці людства

Під такою назвою 27 січня 2026 року в бібліотеці відбувся семінар-реквієм, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Участь у заході взяли студенти 1-го та 2-го курсів факультету прокуратури.

Захід відкрила провідна бібліотекарка Ніна Стеценко. Вона підкреслила, що світова спільнота визнала Голокост не лише геноцидом, а й етноцидом періоду Другої світової війни. Ця загальнолюдська трагедія стала катастрофою і для українського єврейства, цілеспрямовано знищуваного нацистським режимом.
Спираючись на архівні дані, модераторка навела приголомшливі факти: лише протягом двох днів на околиці Києва, в урочищі Бабин Яр, було вбито понад 33 000 осіб — немовлят, літніх людей, жінок та чоловіків. «Пам’ять про Бабин Яр — це не лише данина минулому, а й суворе застереження від нових катастроф. Вона об’єднує людей доброї волі незалежно від національності чи віросповідання», — зазначила Ніна Стеценко.
Студентська молодь зосередила увагу на важливості Нюрнберзького процесу, який заклав підґрунтя для юридичного закріплення відповідальності за злочини проти людяності. Зокрема, було обговорено Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийняту 9 грудня 1948 року.
Особливо емоційною частиною стали доповіді студентів, засновані на спогадах колишніх в’язнів концтаборів та людей, які вижили в пеклі Катастрофи.
Для глибшого занурення в тему учасникам заходу презентували:
• Мультимедійний ресурс «Голокост в Україні: уроки пам’яті»: цифрова хроніка подій на українських теренах.
Книжкову виставку-набат «Трагедія Голокосту в Україні»: добірку наукових та документальних праць, що висвітлюють правду про ті страшні часи.
На завершення семінару учасники дійшли спільного висновку: пам’ять про ці події є обов’язковою умовою того, щоб майбутні покоління ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими спостерігачами. І тільки єдина річ, яка може бути гіршою за саму трагедію — це якщо світ про неї забуде.