Панельна дискусія «Стійкість, безпека та верховенство права: екологічний та кліматичний виміри післявоєнної відбудови» на IX Харківському міжнародному юридичному форумі

22 вересня 2025 року в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму відбулася панельна дискусія «Стійкість, безпека та верховенство права: екологічний та кліматичний виміри післявоєнної відбудови», організована в рамках дослідницького проєкту MSCA4Ukraine “Towards Resilient and Resistant Climate Change Law (RESClimLaw)”. 

Дискусія об’єднала провідних українських та міжнародних експертів у сфері права, безпеки, кліматології та врядування Її учасники наголосили на важливості вироблення стратегій сталого відновлення, що поєднують вимоги євроінтеграції та міжнародні кліматичні зобов’язання з потребами українського суспільства. Особливу увагу було приділено ролі інституційної стійкості, верховенства права та належного врядування як ключових умов не лише ефективної відбудови, а й довгострокового розвитку України.

Ключові виступи

Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування окреслив перспективи розвитку екологічного та кліматичного законодавства України у світлі виконання євроінтеграційних зобов’язань. Він наголосив: «Майбутнє екологічної політики України — це не лише адаптація до європейських стандартів, а й закладання правових основ для сталого та безпечного відновлення. Парламентська діяльність покликана гарантувати, що зелена відбудова України відбуватиметься прозоро, на засадах стійкості та у повній відповідності до міжнародних зобов’язань».

Професор Стенфордського університету Іан Монро звернув увагу на необхідність посилення кліматичного права через ефективну політику, фінансові механізми та новітні технології. У свою чергу, суддя Річард Гамфріс (Ірдандія) окреслив конституційно-правові засади зміцнення кліматичної та екологічної безпеки, підкресливши важливість інтеграції цих питань у фундаментальні правові принципи. Алекс Корнелл ду Ху (Університет Сан Франциска) акцентував на потребі включати екологічну безпеку до ширшої системи національної безпеки, наголошуючи на взаємозалежності довкілля, оборони та стійкості держави. 

Професор Влад Михненко (Оксфордський університет) у своєму виступі наголосив, що післявоєнна відбудова України має стати потужним каталізатором економічного зростання. За його словами, «додатковий попит на будівництво після війни здатен щороку генерувати до 13% зростання ВВП, що в перспективі може більш ніж удвічі збільшити обсяг української економіки й наблизити її до рівня центральноєвропейських країн. Проте справжній виклик полягає не лише у відновленні зруйнованого, а у створенні стійких і справді зелених міських та регіональних шляхів розвитку»

Особливий інтерес викликала презентація політичної аналітикині Анни Акерман (International Institute for Sustainable Development) , яка представила Дорожню карту Сталого відновлення України, окресливши практичні кроки для зеленого й резильєнтного відродження. Франсуа Грюневальд (Франція, Groupe URD) звернувся до теми кліматичних викликів у часи війни та післявоєнного поновлення, показуючи, що під час конфлікту та в післявоєнний період кліматична політика має залишатися пріоритетом для держави. Софія Шутяк, заступниця голови Комітету з аграрного, земельного й екологічного права Національної асоціації адвокатів України, окреслила правові засади забезпечення відповідності процесів відбудови зобов’язанням України перед ЄС, наголошуючи на важливості законодавчої гармонізації та імплементації кліматичних норм.

Ганна Гладких (Stockholm Environment Institute, Швеція), керівниця українського компоненту проєкту Green Agenda for Armenia, Moldova, and Ukraine, наголосила на важливості поєднання сталості та євроінтеграції у процесах відновлення: «Ми хочемо, щоб інвестиції у відбудову сприяли створенню економіки XXI століття. Ця економіка повинна бути зеленою. Зелені реформи — це рушій структурних змін. Затягування з їх впровадженням означає втрату ринків, зростання ризиків та втрату можливостей для розвитку».

Леннард де Клерк (Initiative on GHG Accounting of War) представив правові механізми притягнення до відповідальності за кліматичну шкоду, завдану війною. Він наголосив: «Викиди від війни не обмежуються територією України, вони спричиняють шкоду клімату в усьому світі. Наш підрахунок показує, що три роки війни призвели до кліматичних збитків на суму понад 42,6 мільярда доларів США. Це підкреслює необхідність міжнародних механізмів відшкодування, які б поєднували відновлення України із глобальною кліматичною справедливістю».

Професор Борис Бабін висвітлив міжнародно-правові аспекти реагування на екологічні наслідки діяльності так званого «тіньового флоту» Росії, підкресливши необхідність вироблення ефективних правових механізмів для притягнення агресора до відповідальності у міжнародних судах та арбітражах.

Зі словами підтримки виступив і ректор НЮУ ім. Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман, наголосивши: «Навіть у найважчі часи Україна не лише бореться, а й творить, зберігає свій науковий та освітній потенціал і ділиться ним зі світом. Повоєнне відновлення потребує нових правових рішень, гармонізованих із європейським правовим простором, і водночас заснованих на власному досвіді та цінностях».

Важливим доповненням стала позиція Юлії Овчіннікової, народної депутатки України, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів та адаптації законодавства до норм ЄС у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, яка наголосила на парламентському вимірі гармонізації екологічного законодавства з нормами ЄС та протидії екоциду. У свою чергу, Олена Кравченко, виконавча директорка МБО «Екологія-Право-Людина», звернула увагу на виклики й водночас можливості секторальних та горизонтальних екологічних реформ, підкресливши їх значення для просування євроінтеграційного курсу України.

Модерація та підсумки

Дискусію модерували Євгенія Копиця, к.ю.н., доцентка кафедри екологічного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого, дослідниця Генуезького університету, стипендіатка MSCA4Ukraine, та Євгеній Суєтнов, завідувач кафедри екологічного права НЮУ.

У своєму підсумковому слові Євгенія Копиця наголосила:  «Відбудова України – це набагато більше, ніж фізична реконструкція. Йдеться про створення правових та інституційних засад, здатних забезпечити державі захищеність перед новими викликами — від кліматичних ризиків до питань безпеки та верховенства права. Водночас кліматична криза є одним із найскладніших викликів сучасності, тісно пов’язаним з економічними процесами та соціальною стабільністю. В умовах складної безпекової ситуації у світі виникає спокуса відкласти кліматичні пріоритети. Проте саме зараз ми повинні формувати правові механізми, здатні витримати тиск кризових обставин і водночас сприяти відновленню та розвитку. Попри війну, Україна виконує своє “домашнє завдання”, і навіть більше: розробляє комплексне законодавство, гармонізує політики з європейськими стандартами та моделює сталі шляхи майбутнього. Цей досвід може стати прикладом для інших країн».

Євгеній Суєтнов підкреслив: «Екологічне право сьогодні стає не лише інструментом охорони довкілля, а й ключовим чинником забезпечення національної безпеки та європейської інтеграції України. В умовах відбудови саме якісні правові механізми здатні гарантувати, що трансформації будуть стійкими та відповідатимуть міжнародним стандартам».

Захід став важливою платформою для поєднання науки, права та практики у формуванні правових інструментів сталого відновлення України в умовах сучасних кліматичних викликів.

Результати дискусії сприятимуть реалізації цілей проєкту RESClimLaw, спрямованого на розробку правових рішень для інтеграції кліматичної резильєнтності у правові системи та інституції, що мають витримувати виклики сучасних криз і підтримувати сталий розвиток.