Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Вона принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну.
З сумом повідомляємо, що знов маємо гірку втрату — 18 серпня на Донеччині під час виконання бойового завдання героїчно загинув студент Університету, студент 2-го курсу Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, старший оператор-вогнеметник Олександр Ворона (позивний «Вікінг»).
Олександр Ворона народився 11 травня 1988 року в селищі Семенівка Кременчуцького району. Там же промайнуло його дитинство та юність. У 2005 році закінчив Семенівський НВК №2. Навчання продовжив у Полтавській аграрній академії, де здобув фах агронома. Агрономія стала для Олександра покликанням та справою всього життя. Під час навчання їздив на стажування до Данії, Норвегії, Сполучених Штатів Америки, де переймав новітній досвід вирощування продукції в аграрній сфері.
Із часом став справжнім професіоналом своєї справи. Чоловік брав участь в організації та проведенні Днів поля, писав тематичні статті, які друкувались у галузевих журналах. Олександр Валентинович працював у ТОВ «Спектр Агро» на посаді менеджера з продажу сільськогосподарської продукції. У трудовому колективі користувався великим авторитетом та повагою. У 2023 році Олександр Ворона став студентом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
15 червня 2022 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки в навчальному центрі, опанувавши складну військову техніку та озброєння, проходив службу на посаді старшого оператора-вогнеметника в одній із бригад Сил спеціальних операцій ЗСУ. Мав військове звання старший солдат. Побратими відзначають його хоробрість на полі бою, прагнення до самовдосконалення, впевненість у правильності своїх дій.
Олександр воював на передових позиціях. Неодноразово в складі групи спецпризначення вирушав у район виконання бойових завдань задля виявлення місцезнаходження ворога і знищення його особового складу. Під час боїв за Херсон чоловік отримав поранення та був нагороджений медаллю «За поранення» і відзнакою Міністерства оборони. Окрім того, нещодавно командування військової частини, де служив чоловік, подало його кандидатуру на присвоєння високої державної нагороди.
«Мій дідусь пройшов пекло війни, мій тато ніколи не боявся труднощів, тому я з гідністю захищатиму Батьківщину, а інакше — як я дивитимуся в очі своєму синові», — такі слова з уст Олександра пригадують його рідні
18 серпня 2024 року поблизу міста Новогродівка, що на Донеччині, Олександр Ворона загинув від поранень, отриманих внаслідок влучання російського ударного дрона.
Олександр любив життя, вмів дружити та працювати, був відкритим і людяним, завжди намагався допомогти, зробити максимум зі своїх можливостей, обожнював свою сім’ю. «Друже Вікінг, ти мав характер та цінності, які не зрадив до кінця…», — написав один із його бойових товаришів.
22 серпня 2024 року військовослужбовця Олександра Ворону провели в останню дорогу у Семенівці Кременчуцького району. Громада, схилившись на коліно, попрощалася з Героєм. Віддати останню шану полеглому захиснику прийшли рідні та близькі, представники влади, земляки, однокласники, колеги по роботі та бойові товариші.
Колектив Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого глибоко сумує у зв’язку з непоправною втратою, висловлює щирі співчуття родині та близьким Олександра. Разом із вами схиляємо голови у глибокій скорботі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Пам’ятаємо, дякуємо, не забудемо …
