Відбулася панельна дискусія «Еколого-правова громадська платформа: відновлювально-компенсаційні механізми відшкодування шкоди довкіллю, завданої в умовах збройної агресії»
24 вересня 2026 року в межах Х Харківського міжнародного юридичного форуму відбулася панельна дискусія «Еколого-правова громадська платформа: відновлювально-компенсаційні механізми відшкодування шкоди довкіллю, завданої в умовах збройної агресії».
Це вже друга зустріч у форматі Еколого-правової громадської платформи, яка поступово формується як відкритий інклюзивний професійний простір для обговорення найскладніших питань у сфері формування еколого-правового простору, забезпечення екологічної безпеки, захисту екологічних прав людини та засад відновлення України.
Захід відкрили вітальними словами Анатолій Гетьман, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, та Ярослав Лазур, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, в. о. декана юридичного факультету Ужгородського національного університету.
У вітальних словах було наголошено на стратегічному значенні обраної тематики для правової системи України.
Модераторами панельної дискусії були Ганна Анісімова, Ярослав Лазур та Ольга Донець.
Щиро дякуємо партнерам заходу — юридичному факультету Ужгородського національного університету, Університету Коменського в Братиславі, ГО «Грасрутс інститут» та Карпатській агенції прав людини «Вестед» — за підтримку, довіру та спільну роботу над розвитком цієї важливої професійної платформи.
Особливу вдячність висловлюємо Василю Дем’янчуку, заступнику голови Закарпатської обласної ради, за участь у заході, підтримку тематики панельної дискусії та увагу до питань екологічного відновлення, захисту довкілля і відповідальності за шкоду, завдану внаслідок збройної агресії.
Щиро дякуємо Юлії Овчинниковій, народній депутатці України, голові міжфракційного депутатського об’єднання «За довкілля, проти екоциду», голові профільного підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, за змістовне вітальне слово та послідовну увагу до питань захисту довкілля, біорізноманіття, природно-заповідного фонду й адаптації законодавства України до права ЄС.
Доповідачами панельної дискусії виступили:
🔹Расім Бабанли, керівник Апарату Верховного Суду, присвятив свій виступ пілотним рішенням Європейського суду з прав людини щодо екологічних прав. Наукове повідомлення було особливо важливим для розуміння європейських стандартів захисту екологічних прав людини, зокрема в контексті статей 2 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
🔹Василь Крат, суддя Верховного Суду, зосередив увагу на питанні компенсації у приватному праві. Його доповідь дала змогу поглянути на відшкодування шкоди крізь призму приватноправових механізмів, які мають важливе значення для формування ширшої моделі компенсації та захисту порушених прав.
🔹Віктор Чечерський, начальник відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, окреслив сучасні виклики встановлення та доказування шкоди довкіллю, заподіяної Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Його виступ був особливо цінним з огляду на практичні питання фіксації, доказування та правової оцінки екологічної шкоди.
🔹Тетяна Тимочко, голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», представила позицію організації щодо відшкодування та відновлення екологічної шкоди, завданої російською збройною агресією. Її виступ підкреслив значення громадського сектору у документуванні екологічних наслідків війни, адвокації природоохоронних рішень і просуванні відновлювального підходу.
🔹Людмила Головко, професорка Університету Коменського в Братиславі, розкрила сучасні виклики міжнародного права у сфері захисту навколишнього природного середовища під час збройних конфліктів. Її виступ посилив міжнародно-правовий вимір дискусії та дав змогу розглянути український досвід у ширшому контексті міжнародної відповідальності.
🔹Артем Ріпенко, доктор юридичних наук, партнер юридичної компанії «Де-юре», представив питання Реєстру збитків для України та можливостей для бізнесу, що постраждав унаслідок агресії російської федерації. Доповідь була важливою для розуміння практичних перспектив формування та запровадження компенсаційних механізмів і захисту інтересів постраждалих суб’єктів.
🔹Євген Чекарьов, адвокат, експерт Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, окреслив перспективи компенсації екологічної шкоди через механізми Реєстру збитків для України. У його доповіді було акцентовано на необхідності поєднання правозахисних інструментів, доказування шкоди довкіллю та формування дієвих компенсаційних процедур.
🔹Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи, природоохоронець і фахівець із питань заповідних територій та збереження біорізноманіття, акцентував увагу на природоохоронному вимірі наслідків війни. Його участь була надзвичайно важливою для розуміння того, що відшкодування шкоди довкіллю має бути пов’язане не лише з оцінкою збитків, а й із реальним збереженням і відновленням природних територій.
🔹Руслан Гаврилюк, голова Ради Національного екологічного центру України, представив інструменти громадянської науки в оцінці впливу війни на довкілля. Науковець наголосив на важливості залучення громадян, експертних спільнот і незалежних спостережень до збору, перевірки та аналізу даних про екологічні наслідки збройної агресії.
🔹Владислав Балінський, експерт із питань морської екології, гідробіології та екологічної журналістики, член ГО «Національний екологічний центр України», представив можливості дистанційного зондування як інструменту фіксації наслідків російської агресії в Азово-Чорноморському басейні. У його виступі було продемонстровано вагоме значення сучасних технологій для документування екологічної шкоди, особливо на територіях і в акваторіях, доступ до яких є обмеженим або небезпечним.
Щиро дякуємо всім спікерам, модераторам, партнерам та учасникам за професійність, залученість, відкритість до дискусії та готовність спільно працювати над складними питаннями відшкодування шкоди довкіллю, завданої в умовах збройної агресії.
Сподіваємося, що Еколого-правова громадська платформа й надалі утверджуватиметься як простір, де поєднуються наука, практика, громадська експертиза, правозахисний досвід і міжнародний вимір, а також формуються сучасні юридичні позиції, здатні сприяти законодавчим ініціативам і вдосконаленню правозастосовної практики.
Віримо, що такі дискусії є важливим кроком до формування ефективних відновлювально-компенсаційних механізмів, посилення правового захисту довкілля та прав людини, а також справедливого відновлення України.
Дякуємо всім від щирого серця за участь, довіру, небайдужість і спільну роботу!
