Студенти Університету Герої України!

У жорстокій війні, яку розпочала Росія проти України, вирішується доля українського народу. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого в перших рядах тих, хто наближає нашу Перемогу. В лавах Збройних сил України воюють випускники і студенти вишу. Пишаємося нашими студентами-захисниками, героями, які здобувають цю перемогу на воєнних фронтах!

Серед них студенти Полтавського юридичного інституту капітан армійської авіації Роман Дрогомирецький та підполковник армійської авіації Микола Любарець, які за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу були удостоєні звання «Герой України» із врученням ордена «Золота Зірка» (26 березня 2022 року). Найвищу державну відзнаку країни вручив Президент України Володимир Зеленський.

У березні 2022 року льотчики армійської авіації Сухопутних військ ЗС України Микола Любарець та Роман Дрогомирецький, як добровольці, виконали унікальний героїчний політ на гелікоптері з Дніпра до оточеного Маріуполя з метою доставки боєприпасів на завод «Азовсталь» захисникам міста. На зворотному шляху вони здійснили медичну евакуацію вісьмох важкопоранених українських військових. Це було надскладне завдання. Ворожа ППО була дуже щільною — чотири-п’ять комплексів там, де вистачило би двох, плюс ПЗРК. Вижити – піввідсотка із ста… Усі бригади відмовилися від місії, яку вважали приреченою. Таких операцій під час різних місій ООН та ін. досі не здійснювали ні США, ні Велика Британія, ні військові льотчики країн ЄС.

«Ми вирушили двома вертольотами. Нас прикривала артилерія – створили умовний коридор для прориву через лінію фронту. Ми не знали, що чекає попереду. Нам пощастило – політ минув без проблем, адже ворог не очікував від нас такої нахабності. Прибули до місця призначення без пригод. У місті не було місця для посадки — усе знищене. Нам підготували місця для посадки біля «Азовсталі». Ми доставили боєприпаси, ПТРК, ПЗРКМ, Starlink, воду, медичні засоби. Повертаючись забрали поранених. Час від посадки до взльоту на території заводу тривав лише 12 хвилин. Кожен борт забрав по вісім поранених. Мобільного зв’язку з іншим екіпажом не мали, а в радіоефірі були перебої. Повернулись ми швидше і дуже хвилювалися за інших. Чекали. На щастя, повернулися й вони. Потім дізналися: у захисників Маріуполя тоді не було зброї – йшли на «вилазки», відбираючи її у ворога», — згадує Роман Дрогомирецький.

Саме за цю операцію льотчикам Миколі Любарцю та Роману Дрогомирецькому присвоєно звання «Герой України».

Роман ДРОГОМИРЕЦЬКИЙ – капітан, Герой України, командир екіпажу 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського.

Народився 3 червня 1997 року в селі Топільське Калуського району. Хлопець з дитинства мріяв пов’язати себе із небом. Навчаючись у військово-спортивному ліцеї, вирішив, що хоче вступити до військового вишу – обрав Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, який закінчив 2019 року. Дитячій мрії судилося збутися — Роман отримав перше офіцерське звання, а також диплом вертолітника, освоїв вертоліт Мі-8 різних модифікацій.

Тихий, скромний, але з великим багажем знань і вмінням їх застосовувати. Ці риси — щирість і цілеспрямованість — стали основою його професійного успіху.

          Повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України вирвало офіцера із щорічної відпустки, яку він проводив разом із дружиною та 1,5-річним сином. Уже 9 березня екіпаж вертольоту, командиром якого був Роман, успішно відпрацював некерованими авіаційними ракетами по скупченню живої сили та легкоброньованій техніці противника, який намагався окупувати Київщину.

          Операція з доставки Старлінків й боєприпасів захисникам Маріуполя, які тримали оборону на території заводу «Азовсталь», була першою з кількох наступних. Подібних вильотів було ще сім.

Для Романа кар’єрне зростання було поступовим. Він почав службу на посаді льотчика-штурмана вертолітної ланки й лише після набуття досвіду та стійких навичок був призначений командиром екіпажу. Згодом став старшим льотчиком вертолітної ланки, а потім – командиром. Він служить у 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського.

          У вересні 2025 року 28-річний капітан армійської авіації Роман Дрогомирецький здобув нове вагоме визнання – потрапив до престижного списку Forbes «30 до 30». Журнал Forbes відзначив Романа у категорії «Військові», поряд із молодими українцями, які змінюють країну, демонструють приклад незламності та надихають інших.

Рейтинг Forbes «30 до 30» – це щорічний міжнародний проєкт, започаткований у 2011 році. Його мета – відзначати 30 молодих лідерів до 30 років, які досягли значних результатів у своїй сфері: бізнесі, культурі, спорті, науці чи військовій справі. Участь у ньому – не просто престиж, а визнання зусиль і досягнень, які надихають суспільство.

Студент  Університету Роман Дрогомирецький заслужено потрапив до цього списку, адже він – талановитий пілот, Герой України, за час своєї служби неодноразово доводив відданість присязі та готовність діяти в найскладніших умовах. Варто зазначити, що 7 травня 2025 року Роман також нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за бездоганне виконання військового обов’язку, проявлену доблесть і честь, що сприяли успіху військових операцій.

«Я пишаюся тим, що маю честь служити у Збройних силах України. Це важкий шлях, але я свідомо його обрав. Найбільша моя мрія – щоб наша Україна перемогла і усі жили щасливо. Потрапити до списку Forbes – це несподівано і дуже відповідально для мене. Адже це означає, що ми, військові, не лише боронимо державу на фронті, а й стаємо символом змін, символом сили й витримки», – говорить Роман Дрогомирецький.

Микола ЛЮБАРЕЦЬ – підполковник, Герой України, пілот 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського.

Народився 13 березня 1994 року у м. Червоноград (нині –  Шептицький). Дитячі та юнацькі роки минули у м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області, де служив військовим льотчиком його батько, який брав участь у миротворчій місії у Сьєрра-Леоне, Ліберії, в Конго, в Малі, в Сомалі й в Судані. 2016 року Микола закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Відтоді служить у м. Полтава у 18-й бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського.

Учасник АТО/ООС. У 2019 – 2020 роках проходив службу у складі миротворчого контингенту Місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року воює у складі ЗСУ.

Під час війни Микола Любарець виконував складні спецоперації – від прориву до Маріуполя до участі у звільненні острова Зміїного та нанесення ударів по базах противника, демонструючи високий професіоналізм та відвагу.

          Він став одним з героїв документального фільму про роботу української армійської авіації «Підйомна сила», який розповідає, що роблять гелікоптери під час війни, що відчувають ті, хто підіймає їх у повітря, показує реальних пілотів із реальними ризиками.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, окрім звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка», Микола Любарець нагороджений орденом Данила Галицького (26 березня 2022) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (7 травня 2025).

Професійний шлях Миколи Любарця демонструє, що справжня незалежність вимірюється не лише формальним статусом, а реальними рішеннями на полі бою та відповідальністю за долю країни. Його приклад надихає нові покоління захисників та громадян діяти з відвагою та чіткою місією – зберегти суверенітет, мову та культуру, які роблять Україну вільною та сильною.

*   *  *

За цими біографіями наших студентів – не просто подвиги героїв. За  ними – врятовані міста України, врятовані люди, врятовані побратими, родини, які виховали й підтримали наших героїв, а також неминуча поразка ворога.

Уся університетська спільнота пишається Романом Дрогомирецьким та Миколою Любарцем, щиро дякує за їхню мужність, військові подвиги, за те, що ми маємо можливість жити і навчатися.

Слава героїчним синам України!