
Гетьман Анатолій Павлович
Доктор юридичних наук, професор
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, почесний громадянин Харківської області
Біографія
Народився 18 липня 1958 р. у с. Зідьки Зміївського району Харківської обл. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).
У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 1995 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1995 р. Вчене звання професора присвоєно у 1997 р. Обраний членом-кореспондентом у 2000 р., дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України – у 2004 р. Заступник академіка-секретаря відділення екологічного, господарського та аграрного права НАПрН України.
Основні напрями наукових досліджень – методологія науки екологічного права, еколого-процесуальне право, екологічні права людини, проблеми адаптації екологічного законодавства України до міжнародно-правових норм, земельне, водне, лісове, надрове, фауністичне та флористичне законодавство. Автор понад 400 наукових праць, серед яких: монографії та енциклопедичні видання, підручники й навчальні посібники, коментарі до чинного законодавства.
З 2002 р. по 2007 р. був головою Експертної ради з юридичних наук Вищої атестаційної комісії України, з 2014 р. по 2022 р. – головою Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з юридичних наук. З 2009 р. по 2014 р. – віце-президент Федерації шахів України.
У 2001–2007 рр. займав посаду проректора з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2007–2020 рр. – проректора з наукової роботи цього ж закладу.
З грудня 2020 р. по грудень 2025 р. обіймав посаду ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
З грудня 2025 р. – професор кафедри екологічного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів (2013, 2024).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012), Премії імені Ярослава Мудрого (2003, 2009), Премії імені Святого Володимира за краще науково-правниче видання в Україні 2014 р.
Заслужений діяч науки і техніки України (2003).
Нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України (2009), Харківської обласної державної адміністрації (2006, 2008), Харківської міської ради (2008, 2013), Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області (2017), Української федерації вчених (2021); відзнакою Союзу юристів України «Видатний юрист України» (2010, 2013); Почесним знаком (орденом) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ІІІ ступеня (2015); відзнакою МАРТІС «Золота Фортуна» (2011, 2018); Нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду України» (2014); відзнакою Міністерства оборони України – Нагрудним знаком «Знак пошани» (2019), медаллю «Відзнака РНБО» ІІІ ступеня (2020), Знаком Пошани Національної академії Служби безпеки України (2022), відомчою нагородою Державного бюро розслідувань – нагрудним знаком «За видатні заслуги» (2024), Почесною грамотою Генерального прокурора (2025).
Почесний професор Запорізького національного університету (2014), Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2024).
Почесний громадянин Харківської області (2017).
