Пам’ять, що об’єднує покоління: у Військово-юридичному інституті відбувся турнір на честь капітана Владислава Логвиненка

Військові традиції — це не лише ритуали та символи. Це живий зв’язок між поколіннями, відчуття єдності та відповідальності перед тими, хто був до нас. Це пам’ять, яка зберігає імена Героїв та дає сучасним захисникам України силу продовжувати боротьбу.

Особливе місце в традиціях Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого посідають заходи, присвячені пам’яті його випускників, курсантів, офіцерів і наставників, які віддали життя за свободу та незалежність України.

Вже другий рік поспіль у Військово-юридичному інституті проходить турнір пам’яті з футболу, присвячений капітану Владиславу Логвиненку — випускнику Інституту, курсовому офіцеру та офіцеру Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

До спортивних змагань долучилися команди Національної поліції України, Військової служби правопорядку, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також випускників Військово-юридичного інституту. Для багатьох учасників Владислав був не просто товаришем по службі чи випускником одного закладу — вони навчалися поруч із ним, проходили службу, а дехто зростав професійно під його наставництвом.

Почесними гостями турніру стали рідні та побратими Владислава, для яких цей захід є можливістю ще раз побачити людей, з якими Героя пов’язували роки навчання, служби, дружби та спільної боротьби.

Учасники змагань не лише виборювали перемогу на футбольному полі. Передусім вони зібралися, щоб вшанувати пам’ять людини, яка назавжди залишилася частиною історії Інституту та українського війська.

Від мрії дитинства — до офіцера воєнної розвідки

Владислав Логвиненко народився 4 вересня 1999 року в Павлограді на Дніпропетровщині. Ще в дитинстві він визначив для себе шлях військового.

У 2012 році, у віці 12 років, Владислав вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, де розпочав професійне становлення як майбутній офіцер. Ліцей він закінчив у 2016 році.

Наступним етапом став Військово-юридичний інститут нашого Університету, де Владислав здобував військово-юридичну освіту. Після завершення навчання він повернувся до Інституту вже як курсовий офіцер воєнно-юридичного факультету.

Повномасштабне російське вторгнення Владислав зустрів як офіцер, для якого військова служба була не лише професією, а покликанням.

У складі угруповання військ «Харків» він брав участь в обороні та визволенні Харкова. За мужність і виконання бойових завдань був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків», а також почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» І ступеня.

У березні 2023 року Владислав розпочав службу у складі підрозділу спеціального призначення ГУР МО України. Відтоді його військовий шлях був пов’язаний із виконанням спеціальних бойових завдань. Значна частина цієї роботи, як це властиво службі військових розвідників, не могла бути публічною. Позивний «Козак» став для Владислава не просто іменем у військовому строю. Він став частиною його бойової історії.

Улітку 2023 року підрозділ, у складі якого служив Владислав, виконував бойові завдання на Херсонському напрямку. Серед них — участь у стратегічно важливих діях із захоплення та утримання плацдарму на лівому березі Дніпра.

Підрозділ закріпився на зайнятих позиціях і протягом кількох днів перебував під постійним вогневим впливом противника, відбиваючи його спроби повернути втрачені позиції. Владислав був серед тих, хто одним із перших ішов уперед, виконуючи поставлені бойові завдання.

6 серпня 2023 року капітан Владислав Логвиненко разом із побратимами повертався з бойового завдання. Під час переправи через Дніпро човен підірвався на ворожій міні.

Сьогодні його ім’я живе не лише в офіційних документах чи спогадах побратимів. Воно залишається у стінах рідного Університету та Інституту, серед його випускників, колег, курсантів, друзів і тих, кого він навчав та за ким стояв як офіцер.

Капітан Владислав Логвиненко, «Козак», назавжди залишиться у строю тих, хто віддав своє життя за Україну.

🕯️🇺🇦 Вічна пам’ять і шана Герою!