Тертишніков Володимир Іванович
22 серпня 1941 р. — 16 серпня 2022 р.
Професор кафедри цивільного процесу
Народився у с. Криворож’є Міллеровського району Ростовської області.
У 1967 р. закінчив Харківський юридичний інститут. Кандидат юридичних наук (1972), професор (1992), член-кореспондент НАПрН України (2002). У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Процесуальні засоби укріплення сім’ї в провадженні про розірвання шлюбу». З 1967 р. по 1969 р. — асистент кафедри цивільного процесу, з 1969 р. по 1972 р. — аспірант цієї кафедри, з 1973 р. по 1974 р. — доцент, у 1974 р. — заступник декана факультету №1.
З 1974 р. по 1978 р. — завідувач кафедри теорії держави і права, з 1978 р. по 1983 р. — доцент кафедри цивільного процесу і заступник декану факультету №2, а з 1983 р. до 1991 р. — доцент кафедри цивільного процесу і декан факультету №2, з 1991 р. до 2008 р. — професор кафедри цивільного процесу та декан факультету №2, а з 2008 р. — професор кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Головні напрями наукових досліджень: принципи цивільного процесуального права, структура цивільного судочинства, форми перегляду судових рішень, виконавче провадження, форми захисту порушених цивільних прав.
Підготував 3 кандидатів юридичних наук.
Опублікував понад 130 наукових праць загальним обсягом більше 550 друк. арк. Серед них: «Захист сімейних правовідносин в цивільному судочинстві» (1976), «Принципи цивільно-процесуального права» (1991), «Захист цивільних прав в суді» (1998) та «Форми захисту і здійснення суб’єктивних прав» (у співавт., 1999), «Проблеми науки цивільного процесуального права» (у співавт., 2002), курс лекцій «Цивільний процес» (1993, 2001, 2003- 2008, 2012), навчально-практичний посібник «Основи цивільного судочинства» (2011), науково-практичний посібник «Цивільний процес України» (2012, 2013), «Коментар Цивільно-процесуального кодексу України» (1997, 1999, 2001, 2010), «Коментар до Закону України «Про виконавче провадження»» (2001, 2002, 2003, 2005).
Брав участь у робочій групі по підготовці законопроектів «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів».
Заслужений юрист РРФСР (1990), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2001). Нагороджений медаллю «Ветеран праці СРСР» (1988), Почесною грамотою Президента Республіки Тува (1994), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003) та знаком «Відмінник освіти України». Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2012).