академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України
Народився 18 липня 1958 р. у с. Зідьки Зміївського району Харківської обл. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Протягом 1983–1986 рр. навчався в аспірантурі цього ж закладу. З 1986 р. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, заступника декана. З 1992 р. навчався в докторантурі Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». З 1995 р. працював на посаді начальника Управління планування та координації правових досліджень, а з 1998 р. по 2001 р. – на посаді головного вченого секретаря Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). У 2001–2007 рр. – проректор з навчальної роботи, 2007–2020 рр. – проректор з наукової роботи, із грудня 2020 р. – ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 1995 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1995 р. Вчене звання професора присвоєно у 1997 р. Обраний членом-кореспондентом у 2000 р., дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) – у 2004 р.
Напрями наукових досліджень – методологія науки екологічного права, еколого-процесуальне право, екологічні права людини, проблеми адаптації екологічного законодавства України до міжнародно-правових норм, земельне, водне, лісове, надрове, фауністичне та флористичне законодавство.
Член редколегії журналів: Amazonia Investige, Access to Justice in Eastern Europe, Journal of Environmental Law & Policy, «Проблеми законності»; «Бюлетень Міністерства юстиції України»; «Бюлетень Національної служби посередництва і примирення»; «Екологічний вісник України»; «Судово-медична експертиза»; Віснику НЮУ імені Я. Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, соціологія, політологія; електронного збірнику НЮУ імені Я. Мудрого «Теорія і практика правознавства»; збірнику наукових праць «Економічна теорія та право»; науково-практичного журналу «Юрист України»; Редакційної ради міжнародних наукових журналів Проекту SWorld, науково-практичного журналу «Соціологія права»; науково-практичного журналу «Екологічне право»; член Наукової ради юридичного журналу «Право України».
Автор понад 400 наукових праць. Серед них – монографії та енциклопедичні видання, підручники й навчальні посібники, коментарі до чинного законодавства, зокрема: «Процесуальні норми і відносини в екологічному праві» (1994), «Вступ до теорії еколого-процесуального права» (1998), «Екологічний контроль: питання теорії і практики» (у співавт., 1999), «Екологічне право України: Підручник» (у співавт., 2001), «Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2002, 2003, 2004, 2006, 2007), «Регіональний екологічний контроль: теорія правового
регулювання» (у співавт., 2004), Антологія української юридичної думки: у 10 т. Т. 10. (у співавт., 2005), «Екологічне право України» (у співавт., 2005, 2009, 2013, 2019), Екологічна енциклопедія: у 3 т. Т. 2. (у співавт., 2007), «Екологічне право України в запитаннях та відповідях» (2007), науково-практичні коментарі: Лісового кодексу України (2009), Закону України «Про тваринний світ» (у співавт., 2010), Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (у співавт., 2011), Кодексу України «Про надра» (у співавт., 2012), «Правове виховання в сучасній Україні: монографія» (у співавт., 2010), Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т.4. Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права (укр. – 2008; англ. – 2012); Правова доктрина України: у 5 т. Т.4. Договір як універсальна правова конструкція: монографія (у співавт., 2012); Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення (у співавт., 2012); Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права (у співавт., 2013); Проблеми правової відповідальності: монографія (у співавт., 2014); Правова охорона довкілля: сучасний стан та перспективи розвитку (у співавт., 2014); Проблеми правового забезпечення сталого розвитку сільських територій в Україні: монографія (у співавт., 2016); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017); Т. 14 : Екологічне право» (у співавт., 2019); Доктрина екологічного права та законодавства України (2019); Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку (у співавт., 2021).
З 1998 р. – член, а з 2002 р. по 2007 р. – голова Експертної ради з юридичних наук Вищої атестаційної комісії України; з 2014 р. по 2022 р. – голова Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з юридичних наук, з 2009 р. по 2014 р. – віце-президент Федерації шахів України.
Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012), Премії імені Ярослава Мудрого (2003, 2009), Премії імені Святого Володимира за краще науково-правниче видання в Україні 2014 р.
Нагороджений орденами «За заслуги» III та ІІ ступенів (2013, 2024); Почесними грамотами Верховної Ради України (2009), Харківської обласної державної адміністрації (2006, 2008), Харківської міської ради (2008, 2013), Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області (2017), Української федерації вчених (2021); відзнакою Союзу юристів України «Видатний юрист України» (2010, 2013); Почесним знаком (орденом) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ІІІ ступеня (2015); відзнакою МАРТІС «Золота Фортуна» (2011, 2018); Нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду України» (2014); оголошено Подяку Верховного Суду (2021).
Стипендіат в галузі науки імені Василя Пилиповича Маслова (з правознавства) Харківської обласної державної адміністрації (2012); номінант Сертифікату Майстерності Оксфордського клубу ректорів провідних університетів Європи в категорії «Суспільні науки» (2016); присуджено диплом переможця Міжнародного Сократівського комітету (Оксфорд, Велика Британія) «Ім’я року – 2018» (2018); номінант Національного конкурсу «Науковець року-2021» (2021).
Нагороджений Почесним знаком Української Секції Міжнародної Поліцейської Асоціації (2011), медаллю Всеукраїнського об’єднання «КРАЇНА» «25 років незалежності України» (2016), відзнакою Міністерства оборони України – Нагрудним знаком «Знак пошани» (2019), медаллю «Відзнака РНБО» ІІІ ступеня (2020), Знаком Пошани Національної академії Служби безпеки України (2022).
Почесний професор Запорізького національного університету (2014), Почесний громадянин Харківської області (2017).