Гетьман Анатолій Павлович

Ректор

Доктор юридичних наук

rector@nlu.edu.ua
  • академік Національної академії правових наук України
  • доктор юридичних наук, професор
  • заслужений діяч науки і техніки України
  • лауреат Державної премії України

Народився 18 липня 1958 р. у с. Зідьки Зміївського району Харківської обл. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Протягом 1983–1986 рр. навчався в аспірантурі цього ж закладу. З 1986 р. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, заступника декана. З 1992 р. навчався в докторантурі Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». З 1995 р. працював на посаді начальника Управління планування та координації правових досліджень, а з 1998 р. по 2001 р. – на посаді головного вченого секретаря Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). У 2001–2007 рр. – проректор з навчальної роботи, 2007–2020 рр. – проректор з наукової роботи, з грудня 2020 р. – ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 

У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у 1995 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1995 р. Вчене звання професора присвоєно у 1997 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2000 р., дійсним членом (академіком) – у 2004 р.

Відповідальний редактор збірників наукових праць НЮУ імені Ярослава Мудрого: «Проблеми законності»; «Теорія і практика правознавства»; «Економічна теорія та право» (голова ред. колегії). Член редколегії наукових видань: Access to Justice in Eastern Europe; Amazonia Investige; Jour«Криміналістичний вісник»; nal of Environmental Law & Policy; «Юрист України»;  «Екологічне право»; «Соціологія права»; «Криміналістичний вісник»; «Бюлетень Національної служби посередництва і примирення»; «Екологічний вісник України»; «Судово-медична експертиза»; член Наукової ради юридичного журналу «Право України».

Автор понад 400 наукових праць. Серед них: «Процесуальні норми і відносини в екологічному праві» (1994), «Вступ до теорії еколого-процесуального права» (1998), «Екологічний контроль: питання теорії і практики» (у співавт., 1999), «Екологічне право України» (у співавт., 2001, 2005, 2009, 2013, 2019), Антологія української юридичної думки: у 10 т. Т. 10. (у співавт., 2005), Екологічна енциклопедія: у 3 т. Т. 2. (у співавт., 2007), «Екологічне право України в запитаннях та відповідях» (2007), Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т.4. Методологічні засади  розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права (у співавт., 2008; 2012);  Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення (у співавт., 2012); Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права (у співавт., 2013); Правова охорона довкілля: сучасний стан та перспективи розвитку (у співавт., 2014); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017); Т. 14 : Екологічне право» (у співавт., 2019); Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку (у співавт., 2021); Сучасні теоретичні  та прикладні засади права природокористування в національній еколого-правовій доктрині  (у співавт., 2023); науково-практичні коментарі: Земельного кодексу України (у співавт., 2002, 2003, 2004, 2006, 2007),   Лісового кодексу України (2009), Закону України «Про тваринний світ» (у співавт., 2010), Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (у співавт., 2011), Кодексу України «Про надра» (у співавт., 2012); монографії:  «Правове виховання  в сучасній Україні» (у співавт., 2010), Правова доктрина України: у 5 т. Т.4. Договір як універсальна правова конструкція (у співавт., 2012); Проблеми правової відповідальності: монографія (у співавт., 2014); Проблеми правового забезпечення сталого розвитку сільських територій в Україні (у співавт., 2016); Доктрина екологічного права та законодавства України (2019); Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану (у співавт., 2023) та ін.

З 1998 р. – член, а з 2002 р. по 2007 р. – голова Експертної ради з юридичних наук Вищої атестаційної комісії України; з 2014 р. по 2022 р. – голова Експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з юридичних наук, з 2009 р. по 2014 р. – віце-президент Федерації шахів України.

Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012), Премії імені Ярослава Мудрого (2003, 2009), Премії імені Святого Володимира за краще науково-правниче  видання  в  Україні 2014 р.

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів (2013, 2024); Почесними грамотами Верховної Ради України (2009), Харківської обласної державної адміністрації (2006, 2008), Харківської міської ради (2008, 2013), Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області (2017), Української федерації вчених (2021); відзнакою Союзу юристів України «Видатний юрист України» (2010, 2013); Почесним знаком (орденом) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ІІІ ступеня (2015); відзнакою МАРТІС «Золота Фортуна» (2011, 2018); Нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду України» (2014); оголошено Подяку Верховного Суду (2021).

Стипендіат в галузі науки імені Василя Пилиповича Маслова (з правознавства) Харківської обласної державної адміністрації (2012); номінант Сертифікату Майстерності Оксфордського клубу ректорів провідних університетів Європи в категорії «Суспільні науки» (2016); присуджено диплом переможця Міжнародного Сократівського комітету (Оксфорд, Велика Британія)  «Ім’я року – 2018» (2018); номінант Національного конкурсу «Науковець року-2021» (2021).

Нагороджений Почесним знаком Української Секції Міжнародної Поліцейської Асоціації (2011), медаллю Всеукраїнського об’єднання «КРАЇНА» «25 років незалежності України» (2016), відзнакою Міністерства оборони України – Нагрудним знаком «Знак пошани» (2019), медаллю «Відзнака РНБО» ІІІ ступеня (2020), Знаком Пошани Національної академії Служби безпеки України (2022), відомчою нагородою Державного бюро розслідувань – нагрудним знаком «За видатні заслуги» (2024).

Почесний професор Запорізького національного університету (2014), Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2024).

Почесний громадянин Харківської області (2017).