28 квітня 1949 р. — 28 березня 2023 р.
Народився у селі Березняки Смілянського району Черкаської області.
У 1968-1970 рр. проходив строкову службу у Збройних Силах. У 1974 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Працював слідчим прокуратури Соснівського району м. Черкаси. Одночасно навчався в аспірантурі юридичного інституту, яку закінчив у 1977 р. З 1978 р. працював в інституті асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором. У 1979 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Гарантії забезпечення законності актів органів радянського державного управління». У 1983 році присвоєно звання доцента. Із 1990 р. — завідувач кафедри адміністративного права Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого». У 1994 р. присвоєно вчене звання професора. У 2000 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України). У 2000-2011 рр. обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України.
У 2006 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування». Із 2007 р. працював на посаді проректора з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У 2008 р. обрано дійсним членом (академіком), академіком-секретарем відділення державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України. З 2010 р. по липень 2021 р. — перший проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а з липня 2021 р. — професор кафедри адміністративного права університету, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України.
Займався дослідженням проблем конституційного й адміністративного права, державної служби, способів і гарантій забезпечення законності в державному управлінні, удосконаленням діяльності органів виконавчої влади тощо.
Брав участь у розробці проектів Конституції України, ряду законів України, зокрема, «Про державну службу», «Про Конституційний Суд України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про службу в органах виконавчої влади», Кодексу України про адміністративні правопорушення та ін.
Опублікував понад 250 наукових і навчально-методичних праць, серед яких: «Конституція України — основа реформування суспільства» (у співавт.) (1996); «Державне управління: теорія і практика» (1998); «Конституція України: науково-практичний коментар» (у співавт.) (2003); «Державна служба в Україні: організаційно-правові засади» (2005); підручник «Адміністративне право України» (2000, 2003, 2004, 2010) та ін. Член редколегії низки видань, зокрема: журналу «Право України», збірників наукових праць «Вісник Національної академії правових наук України», «Проблеми законності», «Державне будівництво та місцеве самоврядування».
Заслужений діяч науки і техніки. України (2007), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011), Заслужений професор НЮУ (2014). Удостоєний почесного звання «Відмінник освіти України» (1999),
«Видатний юрист України» (2013).
Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2003), орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (2018), почесним знаком «Орден III ступеня за відзнаку заслуг перед академією» (2014), нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду» (2014) та іншими відомчими і церковними нагородами і відзнаками.