Сафронова Інеса Павлівна
27 серпня 1924 р. — 6 травня 2004 р.
Професор кафедри історії держави і права
Народилася у м. Москва.
У 1946 р. закінчила Харківський юридичний інститут, де з 1946 р. по 1949 р. навчалася в аспірантурі, з 1949 р. по 1952 р. працювала асистентом, з 1952 р. по 1962 р. — старшим викладачем. З 1962 p. по 1981 р. — доцент, з 1982 р. по 2004 р .— професор кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн. У 1952 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Розвиток трудового права УРСР у 1917-1920 рр.». У 1979 р. захистила докторську дисертацію «Єдиноначальність і колегіальність
в управлінні соціалістичними промисловими підприємствами в Радянській державі (25.10.1917-1929 рр.)» у 1982 р. присвоєно вчене звання професора.
Спеціалізувалася на дослідженні проблем історії держави і права СРСР, України, зарубіжних країн. Розробляла питання створення Української національної держави, її суспільно-політичного і державного ладу в різні періоди (XVII- XIX ст., післявоєнні роки (1945-1960) та ін.
Підготувала 3 кандидатів юридичних наук.
Має 239 публікацій, у тому числі 5 монографій, 3 підручники, 5 розділів у підручниках з криміналістики (деякі видані в Росії та Білорусії). Найважливішими працями є: «Криміналістика» (1995, 1999), «Криміналістика (методика і тактика)» (2001), «Криміналістична одорологія» (1976), «Збирання криміналістичної інформації технічними засобами на попередньому слідстві» (1980), «Приватна методика курсу криміналістики на базі середньої спеціальної юридичної освіти (деякі проблеми криміналістичної дидактики)» (1986), «Криміналістична техніка і тактика« (програмування завдання)» (1973).
Опублікувала понад 130 наукових праць: «Радянська держава та право в період Великої Вітчизняної війни» (1964), «Держава і право Росії від лютого до жовтня 1917 р.» (1965), «Єдиноначальність і колегіальність у соціалістичному промисловому підприємстві» (1979), розділи у підручнику «Історія держави і права України» у 2 т. (2000) та ін.
Авторка оригінальних методик дослідження речових доказів. Має 3 авторські свідоцтва на винаходи.
Нагороджена орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни II ступеня, «За мужність», 19 медалями. Заслужений діяч науки і техніки, лауреат Премії Фонду юридичної науки академіка права В.В. Сташиса (2002). Відмінник освіти України.
У 1999 р. отримала почесне звання «Заслужений юрист України», у 2002 р. — «Заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.