Страхов Микола Миколайович
4 травня 1928 р. — 9 серпня 2007 р.
Професор кафедри історії держави і права
Народився у м. Харків.
У 1952 р. закінчив Харківський юридичний інститут, де з 1952 р. по 1955 р. навчався в аспірантурі, а потім працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента. У 1956 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Земельне законодавство УРСР у боротьбі за зміцнення союзу робітничого класу і селянства при переході до непу», у 1973 р. — докторську дисертацію «Основні закономірності виникнення і розвитку держави в країнах Стародавнього Сходу».
Вчене звання професора присвоєно у 1975 р. З 1975 р. — професор кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. З 1993 р. — член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Наукова діяльність присвячена проблемам курсу історії держави і права зарубіжних країн, України та методології й методиці досліджень і викладу історико-правових дисциплін.
Під його керівництвом підготовлено і захищено 7 кандидатських і 2 докторські дисертації.
Видав понад 230 наукових праць (близько 360 друк, арк.): «Історія держави і права рабовласницького Китаю» (1960), «Держава, і право феодальної Англії» (1964), «Рабовласницька і феодальна держава і право країн Азії і Африки» (відповід. ред. і співавт., 1981), «Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці» (1991), «Історія держави і права Стародавнього Світу» (1994), «Актуальні проблеми всесвітньої історії» (1996), підручник «Історія держави і права зарубіжних країн» (1999, 2001, 2003), «Історія держави і права України». Академічний курс: у 2 т. (у співавт., 2000) та ін. Заслужений працівник освіти України (1995).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), Всеукраїнського щорічного конкурсу на краще професійне досягнення «Юрист року» (1995), конкурсу Союзу юристів на краще юридичне видання (2000), Премії імені Ярослава Мудрого (2003). Відмінник освіти України (2000).
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради Білоруської PCP (1990). Заслужений професор. Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2000).
Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Слави III ступеня, Вітчизняної війни І ступеня, «За мужність» III ступеня і 15-ма медалями.