Рогожин Анатолій Йосипович
27 жовтня 1923 р. — 27 грудня 2000 р.
Професор кафедри історії держави і права
Народився у м. Тбілісі.
З 1945 р. по 1947 р. навчався в Харківській філії Всесоюзного заочного юридичного інституту і отримав спеціальність юриста. Після закінчення аспірантури Харківського юридичного інституту (1950) працював у цьому інституті на посаді декана факультету, проректора з навчальної і наукової роботи (1952-1962), виконував обов’язки ректора Харківського юридичного інституту. У 1963-1992 рр. — завідувач кафедри теорії держави і права, завідувач кафедри історії держави і права, з 1992 р. — професор кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн.
Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Соціалістична законність в УРСР під час проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції» (1950). У 1967 р. захистив докторську дисертацію «Держава і право УРСР під час іноземної воєнної інтервенції та громадянської війни». Вчене звання професора було присвоєно у 1968 р. У 1992 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.
Учасник Другої Світової війни. Командував взводом, батареєю, дивізіоном артилерійських та мінометних частин у складі Північного, Сталінградського та 4-го Українського фронтів. Після поранення у 1944 р. був демобілізований.
Головні напрями наукових досліджень: проблеми історії держави і права СРСР, України, загальної історії держави і права, зокрема: історія держави і права України в роки воєнної інтервенції та громадянської війни, історія всеукраїнської надзвичайної комісії, розвиток федеративних відносин між Україною і Росією, держава і право Київської Русі.
Під його керівництвом підготовлено і захищено 5 докторських і 13 дисертацій на здобуття ступеня кандидата юридичних наук.
Автор понад 180 наукових праць, з яких 20 — монографії (7 у співавт.). Серед них «Нариси історії соціалістичної законності в Україні під час іноземної воєнної інтервенції та громадянської війни» (1963),
«Національна державність союзної республіки (історико-правовий аспект національно-державного будівництва в УРСР» (1991).
Виконував обов’язки академіка-секретаря відділення теорії та історії держави і права Національної академії правових наук України та члена редакційної колегії журналу «Вісник Академії правових наук України» (з 1993 р.).
Лауреат Державної премії України, заслужений працівник вищої школи України.