Панов Микола Іванович

7 серпня 1940 р. — 12 квітня 2023 р.

Професор кафедри кримінального права

Народився у с. Берека Первомайського району Харківської області.

У 1966 р. закінчив Харківський юридичний інститут. У 1965-1970 рр. працював слідчим прокуратури Харківської області. У 1972 р. закінчив аспірантуру Харківського юридичного інституту, де й почав працювати, пройшовши шлях від асистента до професора. З 1974 р. по 1981 р. — заступник декана заочного факультету, з 1987 р. по. 2007 р. — проректор з наукової роботи. Із 1999 р. — завідувач кафедри кримінального права №2. Упродовж 1992-1997 рр. — експерт, у 1997-2000 рр. — заступник голови Експертної ради ВАК

України з юридичних наук; з 1966 по 2007 р. — голова Експертної ради з юридичних наук Міністерства освіти і науки України. У 1973 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою», у 1976 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Основні проблеми способу вчинення злочину в радянському кримінальному праві». Вчене звання професора присвоєно у 1989 р. У 1993 р. обраний членом-кореспондентом НАПрН України, у 2000 р. — дійсним членом (академіком).

Основні напрями наукової діяльності: розроблення проблем вчення про злочин, законодавчої техніки кримінального права, відповідальності за окремі види злочину. Ряд його робіт присвячено проблемам теорії, філософії та соціології права.

Опублікував більше 200 наукових праць, серед яких: «Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» (1977), «Кваліфікація злочинів, вчинених шляхом обману» (1980), «Спосіб вчинення злочину і кримінальна відповідальність» (1982), «Кваліфікація насильницьких злочинів» (1985), «Кваліфікація злочинів, вчинених шляхом обману і зловживання довірою» (1987), «Злочин: методологічні аспекти дослідження і відображення у кримінальному законі» (1995), «Понятійні апарати наук кримінального циклу: співвідношення і взаємозв’язок» (2000), «Методологічні аспекти формування понятійного апарату юридичної науки» (2006), «Кримінальна відповідальність: поняття, принципи, підстава» (2012), «Проблеми складу злочину та його функцій у доктрині кримінального права» (2013), «Проблеми методології формування категорійно-понятійного апарату юридичної науки» (2014). Співавтор підручників «Кримінальне право України: Загальна частина» (2001, 2004, 2007, 2010) та «Кримінальне право України: Особлива частина» (2001, 2004, 2007, 2010), «Конфліктологія», «Політологія», «Етика», «Соціологія права», «Філософія права», «Філософія права: Словник» (2003), академічного курсу «Історія держави і права України» у 2 т. (2000, 2004), а також науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України (2002, 2004, 2006, 2008, 2013). За загальною редакцією видано ряд збірок наукових статей та тез, а також «Словник термінів з теорії держави і права» (1995, 1997), «Філософія права: Хрестоматія» (2002), навчальний посібник «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» (2011), «Настільна книга слідчого» (кер. авт. кол., 2003, 2007).

Брав участь у розробленні проекту Кримінального кодексу України, проектів інших законодавчих актів.

Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2002), Почесною грамотою Президії Верховної Ради РРФСР» (1990). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2002), заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2009), старший радник юстиції, Почесний працівник прокуратури (2005). Почесний громадянин Первомайського району Харківської області (2001) і м. Первомайського (2004).