Жигалкін Павло Іванович
21 лютого 1938 р. — З лютого 2015 р.
Професор кафедри трудового права
Народився в с. Селичня Суземського району Брянської області.
Кандидат юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений працівник народної освіти України (1995). Закінчив у 1967 р. Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Відтоді його життєвий і трудовий шлях пов’язані із цим ЗВО, де він пройшов шлях від аспіранта, ст. викладача, доцента до професора, декан прокурорсько-слідчого факультету, завідувача кафедри трудового права.
У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Правове регулювання строків у трудових відносинах». Був членом науково-консультативної ради при Верховному Суді України. Брав участь у розробці проекту ТК України й інших нормативних актів. Як фахівець у галузі трудового права досліджував проблеми вдосконалення юридичних гарантій здійснення права на працю в умовах ринкової економіки.
Опублікував понад 120 наукових праць, серед них: «Трудовое право в обеспечении стабильности кадров» (1977), «Научно-практические рекомендации и нормативные акты по трудовому законодательству» (у співавт., 1990), «Справочник предпринимателя Украины» (у співавт.,. 1993), «Основы государства и права» (у співавт., 1997), «Научно-практический комментарий к Закону «Об отпусках» (у співавт., 1997), «Основи держави і права» (у співавт., 1999), «Актуальні питання кодифікації законодавства про працю» (2001), «Право на працю — найважливіше право громадян» (2001), «Судова практика та її значення для регулювання відносин у сфері праці» (у співавт., 2008), «Развитие трудового права и права социального обеспечения» (у співавт., 2011) «Правова система України: історія, стан і перспективи» в 5 т. Т. 3. Цивільно-правові науки. Приватне право» (укр. —. 2008; англ. — 2013, у співавт.); «Конституція України. Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011) та ін.
Нагороджений орденом Дружби народів (1981), Почесною грамотою ВР України (2005), Почесним знаком (орденом) III ступеня Університету (2011).