Гончаренко Володимир Дмитрович
13 жовтня 1946 р. — 8 січня 2023 р.
Професор кафедри історії держави і права
Народився у м. Краснограді Харківської області.
У 1973 р. закінчив Харківський юридичний інститут. У 1973-1976 рр. навчався в аспірантурі, а з 1976 р. працює в цьому ЗВО, де обіймав посади асистента, старшого викладача, старшого наукового співробітника, доцента, професора. З 1992 р. — завідувач кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн. У 1977 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Всеукраїнський з’їзд Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів (1917-1937 рр.)».
У 1991 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Всеукраїнські з’їзди Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів та їх роль у державному, господарському і соціально-культурному будівництві в УРСР (1917-1937 рр.)». Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено в 1992 р., вчене звання професора — у 1993 р. Обрано членом-кореспондентом Академії правових наук України, а у 2012 р. — дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.
Брав участь у підготовці юридичних кадрів вищої кваліфікації. Був членом експертної ради, з права ВАК України. Неодноразово виступав як офіційний опонент по докторських і кандидатських дисертаціях. Напрями наукових досліджень: історія держави і права України та історія держави і права зарубіжних країн.
Опублікував 276 наукових праць, серед яких «Всеукраїнський з’їзд Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів — верховний орган влади УРСР в 1917-1937 рр.» (1990), «Хрестоматія з історії держави і права України» у 2 т. (у співавт., 1998, 2000, 2003), «Історія держави і права України. Академічний курс» у 2 т. (у співавт., 2000), «Юридична енциклопедія» у 6 т. Т. З (у співавт., 2001), «Юридична енциклопедія» у 6 т. Т. 4 (у співавт., 2002), підручник «Історія держави і права України» у 2 т. (у співавт., 2003), «Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави» (у співавт., 2004), «Історія міста Харкова» (у співавт., 2004), «Антологія української юридичної думки» (Т. 10, у співавт., 2005), збірник документів «Історія конституційного законодавства України» (2007), «Правова система України: історія, стан та перспективи» у 5 т. (Т. 1; у співавт.; укр. мовою — 2008), підручник «Історія держави і права України» (2013).
Заслужений діяч науки і техніки України (2004), лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2002). У 2013 р. вченою радою Університету присвоєно почесне звання «Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого».