На факультеті адвокатури поетів-початківців і майстрів слова зібрала Літературна студія

11-10-2018, 09:46

Ініціаторами створення літстудії виступили редакція газети «Vivat lex!» і студентське самоврядування факультету адвокатури, тож переважна більшість її учасників є студентами саме цього факультету.

На першому засіданні декан факультету К.Є.Соляннік привітав зібрання і зазначив: «Я дуже радий, що серед майбутніх юристів, особливо серед студентів нашого факультету, є обдаровані особистості, які прагнуть розвивати своє поетичне слово. Ми будемо підтримувати ваші ініціативи, і сподіваюся наприкінці навчального року вийде збірка творів учасників Літературної студії. Це буде чудовий результат і початок чогось нового, творчого, неперевершеного».

У затишній аудиторії наукової бібліотеки молоді юнаки та дівчата тремтячим від хвилювання голосом декламували власні твори. Анна Ярова, Ангеліна Андрєєва, Аліна Пенська й багато інших представили на розсуд аудиторії свої проби пера. Відкриттям зустрічі став студент І курсу Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Влад Свистун, який презентував збірку поезій «Mars». Його вірші заворожили присутніх із перших рядків. Поетичні історії Влада знайшли відгук у серці кожного учасника студії.

Модератор зустрічі, член Національної спілки письменників України  – Аліна Борщова підкреслила, що студія корисна і для тих, хто робить перші кроки у поетичному мистецтві, і для тих, хто вже має свої збірки. «Головне, упевненість у тому, що творчий розвиток,незалежно від того, як він буде сприйнятий оточенням, має місце у житті кожного. Не треба соромитися інколи простих рим, невлучних епітетів, браку доречних слів. Треба завжди йти далі, творити…писати…мріяти… Ми тільки на початку нашого шляху, усе іще попереду».

Наприкінці студії учасникам було запропоновано попрацювати над створенням влучного художнього образу. Так, ніхто й не міг здогадатися, що у творчості «сніг – це біла усмішка землі» чи «цукрова пудра на святковому тістечкові», а «життя – закони, які не можна вивчити» чи «лабіринт, де можна заблукати».

Тож сподіваємось, що заблукаємо ми не у житті, а у чудових рядках наших студійців: «І никого. Лишь тень со мною. И никого. Горит мой Рим. Я не Нейрон. Я вас не стою. Но знайте, я – неуязвим».