Триває II Харківський міжнародний юридичний форум. Події другого дня

27-09-2018, 17:13

Другий день роботи форуму розпочала панельна дискусія «Бізнес і права людини: імплементація Україною керівних принципів ООН».

Відкрив захід проректор з навчальної роботи Університету Юрій Барабаш: «Наш форум другий рік поспіль дає можливість не лише актуалізувати певні речі, які вже накопичились для вирішення в науковому дискурсі й на рівні прийняття урядових рішень, але й ті, які вже давно актуалізовані на Заході й лише починають обговорюватись в наукових і експертних колах нашої держави. Цього року ми вивели питання бізнесу і прав людини на рівень однієї з ключових панельних дискусій для того, щоб напрацювати конкретні рекомендації, які будуть втілені в життя, й розробити план дій на найближчі 2-3 роки».

Модератор голова Міжнародної лабораторії бізнесу і прав людини Університету Олена Уварова звернула увагу учасників на те, що до Форуму було підготовлено й видано український переклад «Керівних принципів ООН щодо бізнесу і прав людини», посібник з підготовки національних планів дій з цього питання (спільно з Данським інститутом прав людини), а також важливий для практикуючих юристів документ – «Керівні принципи ООН щодо бізнесу і прав людини для адвокатських асоціацій».

Членкиня Робочої групи ООН з бізнесу і прав людини, професорка права, директор програм для аспірантів Департаменту стійкого міжнародного розвитку Школи права Вашингтонського Університету (США) Аніта Рамасастрі у відеозверненні наголосила на тому, що дискусія з питань бізнесу й прав людини, яка піднімається в межах форуму, має виключне значення не лише для України, а й для всієї Східної Європи.

Ключовими спікерами дискусії виступили директор школи права Таллінського технологічного університету Танел Керікмяе, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк, голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий, заступник Бізнес‐Омбудсмена Ярослав Грегірчак, Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, член Вищої ради правосуддя, суддя Апеляційного суду Харківської області Лариса Швецова, старший радник Данського інституту прав людини Дірк Хоффманн, президент Польського інституту прав людини і бізнесу Беата Фарачик (Польща), декан юридичного факультету, голова Лабораторії з прав людини Університету Миколаса Ромеріса Ліра Якулевішіене, голова Балтійсько‐Українського центру досліджень і інновацій Тома Бірмонтієне, старший викладач кафедри міжнародного права Юридичного факультету Карлового університету в Празі (Чехія), член Групи інтересів з міжнародного бізнесу та прав людини Європейського товариства міжнародного права Алла Тимофєєва, дипломатка, заступниця директора з прав людини й перехідної політики Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Ітка Бродська та ін.

У межах заходів з питань підвищення якості юридичної освіти за підтримки програми USAID «Нове правосуддя» відбувся Круглий стіл‐дискусія за темою «Єдиний державний кваліфікаційний іспит як передумова доступу до правничої професії: зарубіжний досвід та способи впровадження в Україні».

Учасників зустрічі привітали модератор заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, державний експерт експертної групи з правової освіти Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Ольга Осінська, проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш, керівник Програми USAID «Нове правосуддя» Девід Вон.

Метою заходу було обговорення нагальних питань щодо впровадження ЄДКІ (іноземний досвід забезпечення належної якості кадрів у правничій професії в умовах глобалізації; чому низка українських законів містить вимогу перевірки рівня загальних теоретичних знань у сфері права кандидатів на посади судді, прокурора, нотаріуса і адвоката та яка цьому альтернатива; запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄКДІ) для отримання диплома магістра права як академічна передумова доступу до правничої професії в Україні; шляхи впровадження ЄКДІ з метою підвищення якості юридичної освіти та юридичної практики в Україні), а також напрацювання рекомендацій, якій стосуються ключових напрямів проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року з запровадження ЄКДІ як способу атестації осіб, що здобувають ступінь магістра права.

Досвідом організації єдиних державних іспитів на доступ до правничої професії поділилися іноземні експерти керівник департаменту міжнародних зв’язків Міністерства юстиції землі Північний Рейн‐Вестфалія Міхаель Шольц (Німеччина) і, головний стратег та директор з адміністрування Національної конференції екзаменаторів іспиту на доступ до правничої професії Келлі Еарлі (США). Можливість і необхідність запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту в Україні проаналізував член Вищої ради правосуддя, голова підкомісії Міністерства освіти і науки України з напрацювання стандартів вищої освіти за спеціальністю «Право», член робочої групи МОН з реформування юридичної освіти Андрій Бойко. Генеральний директор директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров презентував проект Порядку атестації осіб, які здобувають ступінь магістра, у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Підсумки дискусії підбили генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк і заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Студенти Університету мали змогу послухати відкриту лекцію «Розвиток legaltech та майбутнє професії юриста радника юридичної групи LCF Law Group, випускника Школи державного управління імені Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету (Harvard Kennedy School of Government) за магістерською програмою Edward S. Mason Mid‐Career MPA за стипендіями Світового Банку та Фонду Віктора Пінчука Кирила Молодика.

Лектор проаналізував успішні західні й українські legaltech стартапи та розповів, як legaltech може змінити ринок праці для юристів, які навички «живих юристів» будуть затребувані і які нові функції й технології мають опановувати юристи.