Ректор Анатолій Гетьман представив стратегію розвитку Університету на 2021-2025 рік

06-01-2021, 10:00

Відбулося розширене засідання вченої ради Університету за участю представників структурних підрозділів та органів студентського самоврядування.  

Відкрив засідання академік, колишній ректор Університету Василь Тацій, який підбив загальні підсумки свого перебування на посаді. «За цей час на виш із інституту перетворився на національний університет, який є лідером в галузі науки й освіти. Я неодноразово наголошував, що всі успіхи нашого величезного колективу в усіх напрямах діяльності стали можливі лише завдяки командній роботі». 

Василь Тацій, оголосивши наказ МОН, привітав Анатолія Гетьмана із призначенням на посаду ректора й зазначив, що досвід керівної роботи й високі людські якості Анатолія Павловича дозволять сформувати тісне коло однодумців і успішно працювати над модернізацією наукової, освітньої й господарської діяльності вишу. 

Ректор Університету Анатолій Гетьман подякував Василю Тацію та всім колегам, друзям і однодумцям за підтримку на виборах. «За ректорства Василя Яковича Тація Університет зробив надзвичайно потужний крок на шляху розбудови й удосконалення освітянської, наукової, інноваційної та міжнародної діяльності, методичної роботи, академічної демократії, співпраці з роботодавцями, в соціально-економічній сфері та сфері матеріального забезпечення. Головною метою моєї діяльності на посаді ректора має стати, перш за все, збереження цих здобутків і досягнень у непростий період розвитку нашої держави з його безпековими та пандемічними викликами. Усі вони ставлять на порядок денний невідворотність позитивних змін для забезпечення подальшого гармонійного розвитку нашого університету, унікальної атмосфери конструктивної співпраці та поваги до особистості», – зазначив Анатолій Павлович.  

Ректор коротко охарактеризував стратегічні завдання та візію розвитку Університету на найближчі 5 років:  

«Під час виборчої кампанії я наголошував на необхідності проведення реформаторських кроків у системі управління. Першочерговим кроком, який вважаю за необхідне здійснити, це оновлення складу Наглядової ради Університету та відповідну зміну філософії у її діяльності. За останній час змінилися ключові стейкхолдери освітньої діяльності нашого університету: якщо раніше, це були, передовсім, органи правопорядку та судові органи, то тепер ними все частіше виступають приватні адвокатські структури та крупні корпорації, в тому числі й закордонні. Ми повинні змінювати підходи у змісті та формі навчання і, що не менш важливо, залучати представників цих новітніх для нас стейкхолдерів до університетського життя. 

Я волів би, щоб нова Наглядова рада не просто спостерігала і збиралась раз на рік для затвердження чергового звіту, але й виступала ініціатором нових освітніх програм, долучаючись до їх викладання та контролю за якістю освітніх послуг, допомагала із розширенням баз практики, започаткуванням грантових та стипендіальних програм».  

«Оголошений у зв’язку з пандемією карантин змусив нас по-новому подивитись на систему комунікації, швидко опанувати засоби дистанційної освіти і, найголовніше, оперативно впроваджувати елементи електронного документообігу. 

Все більше урядових органів відмовляються від спілкування через засоби письмової кореспонденції. Ми так само рухаємось в цьому напрямку, і вже найближчої сесії на базі факультету адвокатури відбудеться своєрідний експеримент із використанням можливостей АСУ навчальним процесом, що дозволить відмовитись від залікових книжок та безлічі додаткових документів. 

Далі має відбутися розширення переліку електронних сервісів для студентів. Ключове завдання − зменшення необхідності очної комунікації з деканатом та збільшення оперативності в опрацюванні заявок. 

Щодо університетського рівня, то використання робочої пошти та електронного цифрового підпису має до 2022 року витіснити повністю паперовий документообіг». 

«Головною цінністю нашого університету є професорсько-викладацький склад, для якого я, як ректор, зобов’язаний не тільки створювати належні умови роботи, але стимулювати кожного представника університетської громади до самовдосконалення, отримання нових знань та навичок, прагнення до нових наукових звершень, кар’єрного зростання. Кінцевою метою такого стимулювання в університеті є: зростання обсягів якісної наукової та освітньої продукції, отримання додаткових фінансових надходжень до бюджету, залучення більшої кількості студентів та аспірантів, започаткування нових освітніх програм, створення нових міжінституційних зв’язків із зарубіжними партнерами, перемоги в грантових програмах. 

Тому я декларую такі ключові моменти в своїй кадровій політиці: 

− постійна увага має приділятися професійному зростанню викладачів. Я ставлю завдання перед керівником Інституту післядипломної освіти – у найкоротший строк винести на розгляд вченої ради сучасні програми підвищення кваліфікації, які, передовсім мають стосуватися новітніх освітніх технологій, в тому числі й інструментів дистанційної освіти, вмінь та навичок викладачів як гарантів та членів проєктних груп при ліцензуванні та акредитації освітніх програм, фандрейзингу та інших аспектів роботи із науковими грантами та міжнародними науковими проєктами. Ці програми мають запрацювати не пізніше березня 2021 року. Планово-фінансовий відділ має сформувати пропозиції щодо можливості організації таких програм для наших слухачів на безкоштовній основі.  

− існуюча система ліцензування та акредитації освітніх програм передбачає суттєву роль у їх адмініструванні гарантів програм. Я налаштований, щоб саме гаранти впливали на зміст програм, які мають періодично переглядатися з урахуванням потреб ринку праці та запитів абітурієнтів, так само вони мають впливати і на кадрову політику в межах відповідних програм. Ці моменти в роботі гарантів мають враховувати завідувачі кафедр при визначенні навантаження між викладачами. 

− наголошую на тому, що завідувачі кафедр мають враховувати потенціал, здобутки та плани своїх викладачів у сфері наукової діяльності (публікаційна активність, організація та участь у міжнародних конференціях), фандрейзингу та розвитку міжнародної співпраці. Ми повинні відійти від підходу, що всі, незалежно від свого внеску в загальний результат роботи університету, мають однакове навантаження.  

− складним в умовах загальної фінансової кризи є питання преміювання співробітників. Відразу задекларую, я не є прихильником «загальної зрівнялівки», коли всі викладачі, незалежно від результатів своєї діяльності, отримують однакову премію. Ще перебуваючи на посаді проректора з наукової роботи я чітко підтримував підхід, що викладач, який не має наукових здобутків, не розвивається як науковець, не має отримувати премію. 

Відсьогодні я буду дотримуватися принципу, що керівник повинен преміювати виключно тих, хто активно працює, а отже заслуговує на заохочення».  

«Наріжним напрямом діяльності для університету як освітянського центру, є навчальна діяльність, яка повинна постійно модернізуватись.  

На сьогодні нашою суттєвою вадою в цьому контексті залишається відсутність цілісної системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Це не тільки важлива акредитаційна вимога, але й один з ключових факторів інноваційного розвитку освітніх послуг, що надаються університетом.  

Тому першочерговим завданням має стати створення Центру забезпечення якості освіти, який, працюючи з ключовими стейкхолдерами та гарантами програм, має тримати «руку на пульсі» в питанні актуальності і змістовності освітньо-професійних програм. Він має забезпечити так званий «feedback» зі студентської громади щодо якості освітніх послуг та їх нагальності, а також випадків порушення вимог академічної доброчесності, включаючи прояви корупції. Центр повинен сприяти ректорату у формуванні кадрової політики та системи освітніх програм, які буде пропонувати університет». 

«Чітко розумію, що шлях до Топ-1000 університетів за міжнародними рейтингами є єдиним вірним напрямом діяльності. Однак, я також розумію, що цей шлях надзвичайно довгий, а належний міжнародний імідж ми маємо забезпечити вже зараз. 

Все більше країн починають прирівнювати акредитацію авторитетним агентством освітніх програм до позиціонування вишів у згаданих рейтингах. Насамперед, це робиться у питанні безпроблемного визнання ступенів та кваліфікацій, здобутих закордоном. Тому своєю амбітною метою я ставлю проходження найближчими роками однієї з освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня з права уповноваженою організацією-повноправним членом Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти (ENQA)».  

«Важливим напрямом нашої освітньої діяльності має стати суттєве збільшення можливостей для розвитку іншомовних компетентностей. Одним із таких кроків я вбачаю запровадження англомовної магістерської програми, яка буде розрахована, як на громадян України, так і на іноземних абітурієнтів. Разом з тим, я очікую від кафедр іноземних мов найближчим часом конкретних пропозицій щодо впровадження різних варіантів неформальної освіти спільно із студентським сенатом та іншими студентськими організаціями, спрямованих на популяризацію вивчення англійської, німецької, французької та інших мов, які використовуються в освітньому просторі. Без цього рух у розвитку програм академічної мобільності, пропагування наших випускників на ринку праці буде уповільнений». 

«Окрім започаткування нових освітніх програм ми також маємо думати і про запровадження нових спеціальностей (правда в цьому випадку з більшою долею обережності). Маємо до кінця реалізувати відкриття на базі військово-юридичного інституту нової спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» та, відповідно, набору на рівні бакалавра та магістра за цією  спеціальністю. Сподіваюсь, що керівництво інституту зможе не тільки розвинути цю програму, але й отримати достатнє державне замовлення». 

«Проблема з відтоком магістрів денної форми навчання також має бути вирішена в найкоротші строки. Вирішення має полягати у площині врахування найкращих практик реалізації магістерських програм провідних європейських вишів, а також запитів від студентської громади. 

Тому тут мають бути взяті на озброєння такі аспекти: 

− ми маємо орієнтуватися виключно на затребувані ринком праці інноваційні профілі. Вбачаю, що такими на сьогодні, окрім традиційних, пов’язаних зі сферою правопорядку, мають бути програми, пов’язані з міжнародним комерційним арбітражем та міжнародним приватним правом, новітніми технологіями та їх застосуванням у сфері права, європейським бізнес-правом, правом інтелектуальної власності, медіацією та іншими посередницькими процедурами у праві; 

− вартим уваги має бути запровадження гнучкого графіку в межах навчального тижня. Значна кількість студентів-магістрів бажає поєднувати навчання з роботою, тому новоствореному Центру якості освіти спільно з навчальним відділом слід напрацювати сценарії, за яких аудиторне навчання магістрів буде сконцентровано компактно в межах 3-х днів із урахуванням поширеного графіку роботи основних місць первинного працевлаштування; 

− затверджений стандарт магістратури з права передбачає виділення в навчальному плані не менше ніж 30% на практичну підготовку. Тому ми маємо подумати над тим, як краще забезпечити цю «практичну» складову. Цілком можливим є створення своєрідної кафедри практичного права, де практики зможуть в аудиторних умовах імітувати чи в іншій спосіб відтворювати практичні ситуації, розбирати їх зі студентами, тим самим надаючи їм потрібні практичні навики». 

«Щоденним завданням має бути профорієнтаційна робота, яка повинна отримати більш системний характер. Інституційно вона має бути сконцентрована в новоствореному Центрі кар’єри та працевлаштування. Центр має забезпечити сталість у такій діяльності, її системний характер, впровадження сучасних маркетингових методів у боротьбі за абітурієнта, в тому числі й використання новітніх онлайн-технологій. Його співробітники, в числі яких повинні бути і студенти, мають сприяти профорієнтаційній діяльності викладачів. 

Іншим важливим напрямом роботи Центру має стати підготовка наших випускників до свого першого робочого місця. В календарному плані мають бути і «ярмарки вакансій», і «дні кар’єри», і включені до навчального плану тренінги зі співбесід та написання резюме тощо».  

«Під час передвиборчої кампанії мною було чітко окреслено необхідність розміщення на перших місцях наукової та міжнародно-інноваційної діяльності. Я чітко розумію, що в нинішніх складних умовах ми маємо створити ефективну та зрозумілу систему стимулювання участі наших науковців у міжнародних грантових програмах, міжнародних наукових конференціях тощо. 

В цьому сенсі планується започаткувати систему так званих внутрішньоуніверситетських малих грантів, за рахунок яких спеціально створена комісія, маючи власний «бюджетний портфель», на конкурсних засадах буде задовольняти заявки на фінансування участі в міжнародних конференціях, здійснення певних досліджень з оприлюдненням їх в авторитетних виданнях або шляхом публікування монографії. 

Особлива увага приділятиметься створенню відповідних наукових лабораторій та центрів, кращими зразками яких на сьогодні є центр верховенства права та релігії, а також міжнародна лабораторія бізнесу та прав людини. Для цього планується перетворення навчально-бібліотечного комплексу на Центр освітніх та наукових інновацій із виділенням відповідних приміщень та обладнання для наукових лабораторій. 

В перспективі буде продовжена практика преміювання публікації статей у виданнях, що рецензуються в наукометричних базах «Scopus» та «Web of Science».  

Пошук додаткових (окрім бюджетних) джерел фінансування для реалізації наукових та освітніх проєктів повинен бути пріоритетним завданням для кафедр. Саме в цьому напрямку має розвиватися інтернаціоналізація науки в Університеті. При звітах кафедр на вчених радах питання «скільки грошей кафедрі вдалося залучити за рахунок участі у грантових програмах та виконання цивільно-правових та господарсько-правових договорів із сторонніми замовниками» цікавитиме мене в першу чергу. Також планую обговорити цю проблематику на зустрічах з кафедрами, які у мене на порядку денному, розпочинаючи з 11 січня 2021 року. 

Важливим в цьому напрямку буде також кадрове підсилення Центру міжнародної освіти та інновацій, який опікується міжнародною співпрацею. До його складу потрібно залучити фахівців, що обізнані з проблематикою участі у грантових програмах, які мають допомагати нашим викладачам та на перших порах проводити відповідні заняття та тренінги з вказаної проблематики. 

Пріоритетним напрямком інтернаціоналізації університетської освіти залишається пошук іноземних партнерів для кредитної та ступеневої мобільності. Я усвідомлюю, що «програми двох дипломів» не є занадто прибутковими, але іміджеві переваги від них не можна недооцінювати. Тому Центру міжнародної освіти та інновацій слід активізувати зусилля в цьому напрямку». 

«Ми маємо унікальну інфраструктуру, мабуть, що найкращу серед українських вишів. Натомість, постійне збільшення тарифів на комунальні послуги та невисокий відсоток повсякденного використання окремих споруд змушує мене змінити вектор у розвитку університету в цьому відношенні. 

Ми маємо провести чіткий аудит ефективності використання наявних площ, а також можливість переміщення окремих підрозділів з одного корпусу до іншого. Всі незадіяні в навчальному процесі площі мають приносити прибуток університету. І тут гарний приклад демонструє Палац студентів (генеральний директор – Ігор Галенко) та спортивний комплекс на чолі з Олексієм Нестеровичем.  

Всі ми на собі відчули не тільки «тарифний» тягар, але й перманентну неготовність комунальних служб до опалювального сезону та теплопостачання. Досвід інших вишів (зокрема, Харківський авіаційний університет та деякі інші) демонструє ефективність застосування альтернативних джерел енергії та пошук альтернативних постачальників комунальних послуг. Чекаю від наших господарчих підрозділів пропозицій щодо покращення енергоефективності наших об’єктів». 

Університет має стати не тільки місцем, де студентам комфортно навчатись, але і місцем, де їм комфортно проводити дозвілля, готуватись до занять, самовдосконалюватися. Тому ініціатива щодо створення коворкінг-центрів, що була мною озвучена під час передвиборчої кампанії, має починати втілюватися в життя вже зараз. Нам мають прийти на допомогу органи студентського самоврядування, бо саме їх бачення таких коворкінг-центрів є найбільш наближеним до розуміння цього питання студентською громадою. Першим із таких проєктів має стати коворкінг-центр в приміщенні колишньої бібліотеки в цоколі центрального корпусу: маємо вже декілька цікавих ідей, що надійшли до нас в межах оголошеного конкурсу». 

Наостанок Анатолій Гетьман звернувся до університетського загалу: «Дорогі друзі, я чітко розумію, що без підтримки колективу мені не вдасться реалізувати ці амбітні плани. Тому, декларуючи децентралізацію в управлінні нашим університетом, відкритість до інноваційних ідей та прозорість у прийнятті рішень, прошу вас розділити відповідальність за майбутнє Університету, по праву найкращої юридичної школи нашої держави».