Ратифікація Римського статуту стала предметом дискусії учасників IV Харківського міжнародного юридичного форуму

25-09-2020, 16:59

Панельна дискусія «Римський статут Міжнародного кримінального суду: проблеми імплементації до національного законодавства України» зібрала представників різних зацікавлених інституцій та наукової спільноти з України, Польщі, Литви, Німеччини й Італії.   

Перший проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Битяк відкрив засідання й наголосив: «Тематика заходу була обумовлена, перш за все, міжнародно-політичними та воєнними подіями в Україні й, як наслідок, окупацією Автономної республіки Крим, частин Донецької та Луганської областей, що призвели до фактичної втрати українських земель й порушення прав і свобод цивільного населення та військовослужбовців, великої кількості загиблих, біженців… Саме це потребує реакції не лише органів державної влади України та міжнародного співтовариства, але й міжнародних судових інституцій, які б могли забезпечити здійснення правосуддя, надати правову оцінку вчиненого».  

«Розроблення, прийняття в 1998 році та подальша реалізація Римського статуту Міжнародного кримінального суду пов’язані з діяльністю найстарішої міжнародної громадської організації в світі – Міжнародної асоціації кримінального права, заснованої 1888 року в Парижі. «Представники нашого Університету – Леонід Владимиров, Август Левінстім, Микола Куплеваський – від часу утворення організації були постійними учасниками її конгресів. 2017 року зусиллями фахівців кафедри кримінального права №1 Василя Тація, Вячеслава Борисова, Юрія Бауліна, Михайла Шепітька тощо була відновлена участь України та її науковців у діяльності Міжнародної асоціації кримінального права та створена Українська національна група. Тож невипадково сьогоднішню дискусію було організовано саме Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, Національною академією правових наук України, Всеукраїнською асоціацією кримінального права, Міжнародною асоціацією кримінального права та Консультативною місією Європейського союзу в Україні», – зауважив Юрій Прокопович.  

Учасників привітав голова відділу з питань прокуратури і судоустрою Консультативної місії ЄС в Україні Франческо Флоріт: «Ми знаємо про те, що в національному законодавстві України існують білі плями, які ускладнюють процес імплементації положень Римського статуту. Це, зокрема, відсутність концепту злочину проти людяності, дефініції воєнного злочину та злочину геноциду. Ми вітаємо спроби України заповнити ці пробіли проєктом Закону №2689 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права». Консультативна місія ЄС в Україні готова співпрацювати з вами в цій площині». 

Заступниця начальника Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора України Зера Козлиєва про труднощі, які виникли в роботі органів прокуратури з окупацією Криму та військовою агресією Росії на Донбасі і заходи, які вживає Офіс Генерального прокурора України задля їх подолання. Ці проблеми пов’язані, перш за все, із тим, що в національному законодавстві України відсутні як визначення воєнного злочину, так і вимоги до складів відповідних злочинів. Взагалі, до 2014 року в Україні була відсутня судова та слідча практика в такій категорії справ. Специфічність умов розслідування полягає в тому, що переважна більшість потенційних правопорушників перебуває на тимчасово окупованих територіях або на території Російської Федерації. Дотримання передбачених законодавством строків досудового розслідування також не може бути реалізоване через відсутність доступу до місць злочину. Окрім того Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено можливість відновлення втрачених кримінальних проваджень, які були відкриті на територіях, що сьогодні є тимчасово окупованими.  

Представниця Офісу Генерального прокурора України повідомила, що на сьогодні в Україні відкрито близько 15 тисяч проваджень щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, вирок винесено лише за двома. «Безумовно, стан справ не може не викликати занепокоєння, оскільки йдеться про порушення прав десятків тисяч потерпілих» – підсумувала Зера Козлиєва.  

Програма панельної дискусії передбачала чотири сесії за такими напрямами:  

  • Юрисдикція Міжнародного кримінального суду та проблеми її визнання в Україні 
  • Імплементація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду до Особливої частини Кримінального кодексу України 
  • Вплив Римського Статуту Міжнародного кримінального суду на Загальну частину Кримінального кодексу України 
  • Забезпечення діяльності Міжнародного кримінального суду процесуальними та криміналістичними засобами в Україні 

Спікерами заходу виступили суддя Міжнародного кримінального суду Куно Тарфуссер (Італія), почесний професор Кельнського університету, почесний віце-президент Міжнародної асоціації кримінального права Пітер Вілкітцкі (Німеччина), професор кафедри кримінального права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Михайло Шепітькодоцент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Оксана Сенаторова та ін.