На юридичному форумі зазирнули в майбутнє цифрових активів

27-09-2019, 16:53

Панельна дискусія «Майбутнє цифрових активів: фінансово-правовий погляд» завершує основну програму ІІІ Харківського міжнародного юридичного форуму.

Учасники обговорили фінансово-правові аспекти функціонування технології Блокчейн і цифрових активів, у тому числі тенденції їх використання не лише у біржевій діяльності, а й на державному рівні, а також особливості криптовалюти, цифрових активів та іноземний досвід їх правового регулювання.

Координатор панельної дискусії завідувач кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, перший віце-президент Національної академії правових наук Микола Кучерявенко, говорячи про особливості заходу, наголосив: «На відміну від інших заходів форуму, які покликані запропонувати певні зміни в уже існуючому законодавстві, наше зібрання має обговорити низку проблем, які в Україні ще не врегульовані, і дати відповідь, чи потрібне це регулювання взагалі, і яким чином визначити тут місце держави. Окрім того, нашу дискусію вирізняє те, що вона включає не лише правові аспекти питання. Тут представлені три погляди на комплексні суспільні відносини – ІТ-сфери, економіки і права. Безумовно, подібний захід неможливий виключно на національному рівні».

«Сенс нашої зустрічі, на мою думку, виражений двома аспектами. По-перше, це констатація або проголошення проблеми: цей вид суспільних відносин сформувався, і є необхідність його правового регулювання. По-друге, це певний початок шляху в пошуку питань, які потребують опрацювання» – додав фахівець.

Генеральний директор компанії Simcord – співорганізатора панельної дискусії – Александр Кудь присвятив виступ сучасному стану та перспективам розвитку цифрових активів: «Не є таємницею, що в світі відбуваються значні перетворення в галузі регулювання блокчейн технологій. Різні країни по-різному вирішують для себе, як саме їх регулювати. Деякі з них пішли шляхом регулювання криптовалют, інші – шляхом розуміння, що таке технології блокчейн, і регулювання інформаційних платформ, створених на її базі. Але світ іще не досяг консенсусу в цьому питанні, як і розуміння сутності суспільно-економічних відносин, які виникають на базі технології блокчейн».

Експерт зауважив, що згідно зі статистикою 4000 навчальних закладів в усьому світі, у тому числі й державних, пропонують освітні програми за технологією блокчейн. Це свідчить про надзвичайний інтерес суспільства до цієї технології. У свою чергу законодавці й наукова спільнота багатьох країн світу налаштовані на розкриття потенціалу технології блокчейн, а саме тієї доданої вартості, яка бізнесу і суспільству продемонструє її ефективність.

Фахівець з ІТ-права компанії Simcord Марія Хакімова розповіла про сутність та особливості криптовалюти, що собою являє технологія блокчейн, що таке цифрові активи та про їхню відмінність від криптовалюти, і як цифровий актив може бути інтегрований у міжнародне правове поле.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Денис Герман представив у дискусії позицію вищого законодавчого органу щодо державного регулювання цифрових активів: «Закон 1069-2 припиняє в 2020 діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, частина його повноважень передається іншим органам і регуляторам, але до «сірої зони» потрапляє така галузь суспільних відносин, як ринок електронної комерції (платіжні системи, платіжні агрегатори, онлайнові казино, тоталізатори, тощо) яка стане фактично внутрішньою офшорною зоною. Доцільним є рух у бік створення регулятивних правил, законодавства, що має сприяти структуруванню і розвитку цього ринку. Створення регулятивних інструментів ринку вимагатиме створення певного органу, який стежитиме за імплементацією цих інструментів, забезпечуватиме контроль і, можливо, ліцезування діяльності».

Депутат також зазначив, що новий парламент повертається до роботи над законотворчими ініціативами, що довго перебували на паузі, зокрема законопроектами про криптовалюти та про майнінг.

Спікерами панельної дискусії стали міжнародний податковий менеджер, Deloitte Malta, Adv. LL.M European Tax Law, Leiden University Надія Онищук, заступник декана юридичного факультету Ризького університету імені Пауля Страдиня, професор Вищої банківської школи Латвії Яніс Грасіс, асистент кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, голова Науково-консультативної ради ГУ ДФС у Харківській області Євген Смичок, керуючий партнер «CROWE LF UKRAINE», президент Асоціації податкових консультантів, керівник податкового комітету Торгово-промислової палати України Дмитро Михайленко.

Під час заходу організатори презентували колективну монографію «Цифрові активи та їх правове регулювання у світлі розвитку технологій блокчейн» (автори – Александр Кудь, Микола Кучерявенко та Євген Смичок), що була видана трьома мовами спеціально до форуму. Вона містить унікальний інформаційно-аналітичний матеріал, який розкриває сутність роботи технології Блокчейн і дає відповіді на питання: чому технологія Блокчейн є саме інформаційною технологією; які законодавчі ініціативи з регулювання технології Блокчейн існують у світі; у яких країнах і в яких сферах вона вже використовується на державному рівні; чому саме цифрові активи є тим інструментом, використання якого сприяє не лише формуванню довірчих відносин у суспільстві, а й якісним перетворенням світової соціально-економічної системи; якими є правові аспекти регулювання похідних від технології Блокчейн інструментів. За словами авторів, це перша в світі подібна монографія, написана в науково-освітньому форматі.