Експерти з шести країн обговорили пріоритетні напрями безпекової діяльності в умовах цифрової трансформації суспільства

23-11-2020, 18:14

19 листопада 2020 року в Університеті проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Діджиталізація і безпека», у якій взяли участь 12 спікерів та понад сто учасників із шести країн світу.  

Конференція, присвячена обговоренню викликів і загроз для глобальної та регіональної безпеки, а також пошуку шляхів реагування, відбулася у форматі онлайн. Співорганізаторами та партнерами конференції виступили Національна академія правових наук України, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Європейська експертна асоціація, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Департамент кіберполіції Національної поліції України. 

Спікерами конференції стали іноземний член НАПрН України, директор школи права Талліннського технологічного університету Танелл Керікмяє (Республіка Естонія), віце-президент Чеського Інституту управління кібербезпекою Інг Як Дінстрбірг (Республіка Чехія), афілійована експертка румунського аналітичного центру Europuls Анда Болога (Республіка Румунія).  

Участь у заході взяли голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь, заступники голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Олександр Потій і Володимир Трофіменко, а також віце-президент Національної академії правових наук України Микола Кучерявенко,відомі фахівці з питань інформаційних технологій і кібербезпеки Олександр Адамов, Дмитро Дубов, Євген Смичок, Станіслав Самойлов, Олександр Користін, Віталій Балашов. 

Модератор конференції завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Богдан Головкін зазначив, що тема сьогоднішньої конференції обрана не випадково: «Україна активно здійснює цифрову трансформацію держави, створюються цифрові сервіси та інфраструктури, розвивається цифрова економіка, відбувається інтеграція у глобальний кіберпростір. Натепер діджиталізація держави одночасно здійснюється за такими напрямами як: електронне урядування; електронна демократія; надання державних он-лайн послуг на базі платформи Дія; розбудова національної системи кібербезпеки; електронний суд; електронна система охорони здоров’я; електронна транспортна система; електронна система управління міською інфраструктурою «Smart City»; електронний бізнес; цифрова освіта; усеохоплюючий  швидкісний широкосмуговий Інтернет». 

Водночас, разом із новими можливостями та конкурентними перевагами, тотальна діджиталізація держави, бізнесу і суспільства породжує серйозні проблеми, зокрема такі: правова неврегульованість багатьох питань і нових суспільних відносин, цифрова нерівність, зміна кон’юктури ринку праці, зростання безробіття, кіберзлочинність.  

У зв’язку з цим, на думку Богдана Головкіна, особливої актуальності набувають питання використання штучного інтелекту та інших інструментів в оцінюванні ризиків неправомірної поведінки людей у суспільстві; визначення світових трендів поширення кіберзагроз в умовах пандемії «COVID-19»; виявлення гібридних загроз у секторі безпеки та оборони; питання правового регулювання віртуальних активів; розбудови національної системи кібербезпеки; оцінювання стану і тенденцій поширення кіберзлочинності в Україні; удосконалення методики розслідування кіберзлочинів. Цим та іншим питанням і присвячена дана дискусія. 

З вітальним словом до учасників конференції від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого виступив проректор з наукової роботи Анатолій Гетьман. Він зауважив, що в резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», прийнятій на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 р., проголошено 17 Цілей сталого розвитку і 169 завдань, що у довгостроковій перспективі стимулюватимуть діяльність у стратегічно значущих для людства і планети сферах суспільного життя. Такі Цілі спрямовані на подолання бідності, скорочення нерівності, забезпечення гендерної рівності, сприяння сталому економічному зростанню, створення стійкої інфраструктури, сприяння побудові миролюбного та відкритого суспільства, забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів та ін.  

«В Стратегії національної безпеки України «Безпека людини – безпека держави» від 14 жовтня 2020 року та в Річній національній програмі під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік вказується, що захист прав, свобод, законних інтересів громадян України, безпечних умов життєдіяльності людей від поточних і прогнозованих загроз – є головною метою державної політики національної безпеки».  

«В нинішніх умовах глобальними викликами для України та більшості країн світу стало поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) і пов’язана з цим глобальна фінансово-економічна криза; виснаження природних ресурсів і несприятливі наслідки погіршення стану навколишнього середовища; загострення міжетнічних, релігійних та міжнародних конфліктів; насильницький екстремізм і тероризм, організована злочинність; виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру; використання інформаційних технологій, штучного інтелекту для виробництва новітніх систем озброєння і незаконного збору персональних даних; нелегальна міграція, кіберзлочинність, наркобізнес, торгівля людьми; розповсюдження зброї масового ураження та ін.». 

Професор Гетьман також додав, що в умовах цифрової трансформації держави і суспільства та інтеграції України до європейського і євроатлантичного безпекового простору, пріоритетними напрямами захисту національних інтересів у сфері безпеки є відновлення миру, територіальної цілісності та державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях України; захист особи, суспільства та держави від злочинних посягань; забезпечення екологічної безпеки; створення безпечних умов життєдіяльності людини; посилення спроможностей національної системи кібербезпеки для ефективної протидії кіберзагрозам у сучасному безпековому середовищі. 

«Предметом сьогоднішньої наукової дискусії стануть гострі проблеми у сферах управління інформаційною безпекою в умовах світової пандемії COVID-19, правового регулювання віртуальних активів, використання штучного інтелекту та інформаційних технологій в економіці, державному управлінні і правоохоронній діяльності, протидії кіберзлочинності та розслідування кіберзлочинів, кіберзахисту держаних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інфраструктури», – наголосив проректор.  

Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь ініціював підписання Меморандуму про співпрацю з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого щодо підготовки фахівців за спеціальностями «Кібербезпека» та «Правоохоронна діяльність». 

Проректор з наукової роботи Анатолій Гетьман подякував за пропозицію про співпрацю Юрію Щиголю і повідомив про невідкладне обговорення на рівні ректорату усіх організаційних питань із реалізації вказаної ініціативи.