З доповіддю «Гендерний мейнстримінг у кримінальному законодавстві України: крок назустріч Стамбульській конвенції» виступила доцентка кафедри Олена Харитонова.
На початку семінару вона звернула увагу присутніх на те, що свято засноване для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат.
Символічна дата заходу обрана не випадково, адже його темою став критичний аналіз змін до кримінального законодавства України, пов’язаних з підготовкою до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції).
Доповідачка підкреслила важливість ратифікації Україною цього документу, який є унікальним міжнародним інструментом в сфері захисту від гендерного насильства, яке є крайнім проявом гендерної нерівності. Звернула увагу на те, що Стамбульська конвенція адаптувала підхід «4-P» (prevention, prosecution, protection, integrated Policies), встановивши, що сторони Конвенції зобов’язуються попереджати усі форми насильства проти жінок, захищати від усіх форм насильства проти жінок, переслідувати усіх, хто звинувачується у вчиненні актів насильства проти жінок, впроваджувати інтегровані політики, спрямовані не тільки на подолання такого насильства завдяки кримінально-правовим та кримінально-процесуальним механізмам, а і завдяки впровадженню субстантивної рівності між жінками та чоловіками.
Разом з тим, якщо ціннісний аспект важливості реформ у кримінальному законодавстві, пов’язаних із імплементацію вимог Стамбульської конвенції, не викликає сумнівів, то детальний аналіз нового ЗУ від 06.12.2017 р. № 2227-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» показав, що він містить низку колізійних приписів, які значно ускладнюватимуть ефективну реалізацію гендерних політик у галузі кримінальної юстиції.
Учасники зібрання зверталися до досвіду інших країн, що ратифікували Конвенцію, висловлювали судження щодо ризиків, які несе недотримання правил кримінально-правової кваліфікації, вироблених національною наукою кримінального права, озвучували побоювання відносно розширення криміналізації та неефективності засобів кримінальної репресії в приватній області.
Також увага присутніх була сконцентрована на потребі в інших правових інтервенціях, окрім кримінально-правової, в галузі боротьби з гендерним насильством. Залученість до роботи заходу представників кафедр конституційного права, адміністративного права, кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права акцентувала необхідність спільної роботи над розробкою інтегративних політик протидії гендерно зумовленому насильству.
Гостра та тривала дискусія показала зростання інтересу наукової та студентської спільноти до обговорюваних проблем, в результаті чого було прийняте рішення запровадити серію заходів з цієї тематики.
