1 червня 2013 р. після тяжкої хвороби на 77-му році пішов з життя видатний вчений Володимир Серафимович Зеленецький

03-06-2013, 14:23

1  червня 2013 р. після тяжкої хвороби на 77-му році пішов з життя видатний вчений, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України,  академік Міжнародної академії екології і безпеки життєдіяльності суспільства, двічі лауреат Премії імені Ярослава Мудрого, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України, професор кафедри кримінального процесу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Зеленецький Володимир Серафимович. Ця втрата сильним болем відгукнулася в серцях всіх тих, хто був знайомий з Володимиром Серафимовичем та його науковою спадщиною.

Зеленецький Володимир Серафимович народився 4 лютого 1937 р. у смт Розівка Люксембурзького району (Дніпропетровська область). Свій професійних шлях як юрист він розпочав у 1960 році, коли вступив до Харківського юридичного інституту (тепер – Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). Отримавши вищу юридичну освіту (1963 р.), понад 3 роки він присвятив практичній діяльності в органах прокуратури. Після закінчення аспірантури (1969 р.) Володимир Серафимович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук і з цього ж часу почав працювати у Харківському юридичному інституті, пройшовши шлях від старшого викладача, доцента, декана вечірнього факультету до професора кафедри кримінального процесу НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». З 1982 по 1997 роки він працював у Харківській філії Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Генеральної прокуратури Союзу РСР.

З 1997 року Володимир Серафимович пов’язав свою долю з Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності АПрН України (тепер – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України), 16 років будучи його незмінним заступником директора з наукової роботи. З квітня 2012 року він обіймав посаду головного наукового співробітника Інституту.

Володимир Серафимович завжди був одним з найвимогливіших, талановитих і благородних представників творчої інтелігенції. Його вирізняла глибока відданість науці, якій він присвятив понад 50 років свого життя, величезна творча енергія, виключна працездатність. Наукова спадщина Володимира Серафимовича на довгі роки визначила напрями розвитку вітчизняної науки. Юридична наука втратила видатного вченого, автора багатьох праць з кримінального процесу, кримінології, прокурорському нагляду.

Творчий науковий потенціал Володимира Серафимовича знайшов своє втілення і в законопроектних роботах. Він безпосередньо брав участь у розробці проектів законів України «Про боротьбу з корупцією», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Концепції судово-правової реформи України тощо. Будучи членом робочої групи Кабінету Міністрів України, він працював над розробкою проекту нового Кримінального процесуального кодексу України.

Сумлінна праця та великий вклад Володимира Серафимовича у розвиток вітчизняної науки відзначені чисельними нагородами та подяками. Він нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури», знаком «За наукові досягнення», пам’ятним знаком «У зв’язку з 200-річчям Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого», медалями «За доблестный труд»,
«Во ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», «Ветеран праці».

Володимир Серафимович не обмежувався сферою однієї лише науки. Він жваво цікавився політикою, завжди надавав принципову і об’єктивну оцінку подіям сьогодення. Він був різнобічно освіченою і обдарованою людиною, захоплювався літературою, був поетом.

Володимир Серафимович користувався заслуженим авторитетом і великою повагою тих, кому пощастило знати його, працювати і спілкуватися з ним. Друзі любили його і цінували його людські якості, опоненти поважали його позицію і сміливість. Він залишив про себе добру пам’ять.

Ректорат, профком, викладачі та співробітники Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».