Харківський юридичний інститут у роки Великої Вітчизняної війни

21-08-2013, 16:47

Початок війни обірвав звичний ритм життя Харківського юридичного інституту (нині Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). Подібно до тисяч молодих харків’ян, студенти Інституту в абсолютній більшості сприйняли початок війни як справжні патріоти Вітчизни. На жаль, у часи воєнного лихоліття документи, які б дали змогу ширше й докладніше висвітлити довоєнну історію ВНЗ, було знищено. У перші ж дні Великої Вітчизняної війни всі викладачі та студенти Інституту, здатні тримати в руках зброю, вступили до лав Червоної Армії. Курс випускників 1941 р. майже у повному складі було направлено на спеціальну підготовку до Військово-юридичної академії, а 30 студенток, які перед війною закінчили курси медичних сестер, – до військових частин і госпіталів. Деякі викладачі та студенти виконували свій військовий обов’язок в органах воєнної юстиції: В.О.Барахтян і Л.Є.Орел – у воєнному трибуналі, М.Й.Бару – у воєнній прокуратурі. Чимало працівників Інституту воювали в партизанських загонах. Багато з них за мужність, хоробрість, відвагу, відмінне виконання бойових завдань командування і свого військового обов’язку було нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.

У зв’язку з окупацією Харкова фашистськими військами Інститут тимчасово припинив свою діяльність.

23 серпня 1943 р. Червона Армія визволила Харків від фашистських загарбників. 25 вересня вийшов наказ Всесоюзного комітету у справах вищої школи і Наркомюсту СРСР про відновлення роботи Харківського юридичного інституту. Було відізвано з діючої армії і відряджено до Харкова в НКЮ УРСР директора Інституту В.О.Барахтяна для поновлення навчальної бази й організації нового набору студентів. Робота передбачалася нелегка, оскільки гітлерівські варвари майже повністю зруйнували чудову споруду ВНЗ і знищили й розграбували його майно, спустошили бібліотеку, два гуртожитки також було зруйновано. Протягом 1943 – 1944 рр. до Інституту із лав Червоної Армії та з евакуації повернувся основний довоєнний склад викладачів (на початку наступного 1944/45 навчального року в ньому працювали вже 42 викладачі). Але багато викладачів не повернулися з війни, серед них – кандидати юридичних наук І.Н.Беккер, М.К.Почапський, старший викладач П.А.Рудик та ін. Загинули багато студентів. Колектив Інституту завжди пам’ятає їх і намагається бути гідними їх слави.

Уже у 1943 р. Інститут оголосив набір студентів на всі курси. У першу чергу приймали інвалідів Вітчизняної війни, демобілізованих і студентів, які навчалися в Інституті напередодні війни. Серед студентів було 16 Героїв Радянського Союзу: О.І.Свєчкарьов, В.С.Берестовой, В.І.Бобров, І.Н.Бровченко, В.А.Булат, М.Ф.Волошин, І.Є.Ігнатенко, Г.З.Мац, О.М.Назаров, І.В.Новиков, Р.С.Павловський, В.О.Поярков, І.А.Усенко, С.Г.Цупренко, А.Ф.Чинков, П.Є.Шелепов.

Славу Харківського юридичного інституту у Великій Вітчизняній війні примножили його майбутні студенти, які самовіддано билися з ворогом на фронті і в подальшому стали викладачами і співпрацівниками в Інституті: Д.В.Александриков, С.А.Альперт, О.Т.Барабаш, М.М.Васильченко, Ю.О.Вовк, В.В.Гречко, І.М.Даньшин, М.П.Діденко, Й.С.Дрейслер, І.А.Лозо, В.П.Маслов, О.І.Свєчкарьов, В.С.Семенов, В.В.Сташис, М.М.Страхов та ін.