Про університет

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого  – самоврядний (автономний) державний вищий юридичний навчальний заклад IV рівня акредитації.

Історія університету починається ще з XIX ст., коли 17 листопада 1804 р. за наказом імператора Олександра І створено Харківський імператорський університет, до складу якого входило відділення моральних та політичних наук. У 1835 р. його офіційно перейменовано на юридичний факультет університету. У різні роки тут працювали знані фахівці правознавства, такі як професори М.М. Алексєєнко, Л.Є. Владимиров, М.А. Гредескул, В.П. Даневський, І.І. Дитятін, Л.Н. Загурський, Д.І. Каченовський, О.В. Куніцин, М.О. Куплеваський, О.І. Палюмбецький, А.М. Стоянов, М.О. Таубе, І.Ф. Тимковський, М.П. Чубинський та ін.

У 1920 р. за рішенням Уряду України на базі юридичного факультету Харківського університету створено Інститут народного господарства. У своїй основі це був юридичний інститут, який готував юристів для роботи в державному й господарчому апаратах. Першими викладачами правового факультету – фундаторами інституту – стали відомі професори-правознавці: В.М. Гордон, В.М. Корецький, О.Д. Кісільов, В.Ф. Левицький, М.О. Максимейко, М.І. Палієнко, В.І. Сливицький, В.С. Трахтеров та інші, які раніше працювали в Харківському університеті. Обіймаючи протягом багатьох років викладацькі й наукові посади, вони зробили значний внесок у становлення й розвиток правової науки й освіти та підготовку правників.

У 1930 р. Інститут народного господарства отримав назву Інститут радянського будівництва і права, що відповідало його статусу як вищого юридичного навчального закладу. У червні 1933 р. інститут перейменовано на Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права. З метою покращення підготовки кадрів-юристів його було у 1937 р. перетворено у Харківський юридичний інститут. Ректорами (директорами) інституту були: П.І. Фомін, Я.О. Соколін, Л.І. Левіков, Є.О. Кустолян, К.К. Брандт, М.М. Ємінник, Ф.М. Цареградський, С.М. Канарський, В.О. Барахтян, С.Й. Вільнянський, О.А. Неботов, В.П. Маслов.; проректорами – В.М. Корецький, К.К. Брандт, В.В. Кривицький, Є.О. Кустолян, Г.В. Содін, Г.В. Ємінник, Д.К. Пятак, М.І. Лєвіков, С.Л. Фукс, С.Й. Вільнянський, М.В. Гордон, А.Й. Рогожин, І.М Даньшин.

У довоєнні роки до професорсько-викладацького складу входили видатні фахівці в галузі правознавства, досвідчені науковці й педагоги. Деякі з них прийшли з юридичної практичної роботи у Верховному Суді, прокуратурі України та з інших правозастосовних відомств і зробили вагомий внесок у подальший розвиток інституту. Це професори: Р.М. Бабун, К.О. Берновський, М.С. Бокаріус, Г.І. Волков, С.Й. Вільнянський, М.В. Гордон, М.М. Гродзинський, М.М. Ємінник, С.М. Канарський, В.Л. Кобалевський, В.М. Корецький, С.Н. Ландкоф, Б.В. Попов, Н.М. Романюк, С.Є. Сабінін, А.С. Семенова, Я.О. Соколін, О.І. Строєв, С.Л. Фукс та ін.

У повоєнні й подальші роки в юридичному інституті (згодом – університеті) працювали такі знані науковці як професори С.А. Альперт, М.І. Бажанов, О.Т. Барабаш, М.Й. Бару, С.Й. Вільнянський, Ю.О. Вовк, М.М. Гродзинський, М.В Гордон, В.М. Горшеньов, В.В. Гречко, Ю.М. Грошевий, І.М. Даньшин, В.О. Жерьобкін, В.С. Зеленецький, С.Ю. Кац, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.В. Копєйчиков, В.М. Корецький, І.Ю. Красько, І.О. Лозо, В.П. Маслов, Г.А. Матусовський, В.Л. Мусіяка, О.А. Неботов, Р.С. Павловський, З.А. Підопригора, А.О. Пінаєв, П.Т. Полежай, О.А. Пушкін, А.Л. Ривлін, А.Й. Рогожин, І.П. Сафронова, О.І. Свєчкарьов, В.І. Сливицький, В.В. Сташис, В.С. Трахтеров, В.О. Чефранов, В.С. Шелєстов, І.М. Шерстюк, Б.М. Юрков, О.М. Якуба, М.В. Яновский та ін.

Постановою Ради Міністрів України від 20 березня 1991 р. Харківський юридичний інститут реорганізовано в Українську державну юридичну академію. Указом Президента України від 30 березня 1995 р. № 267 Академії надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, а Указом від 4 листопада 1995 р. – присвоєно ім’я Ярослава Мудрого. Указом Президента України № 457 від 21 червня 2001 р.  «Питання Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого» , ураховуючи визначну роль у підготовці фахівців для органів державної влади, правоохоронних органів, різних сфер юридичної практики, виходячи з необхідності збереження і подальшого розвитку сформованих в Академії наукових шкіл, їй надано додаткові права з затвердженням Статуту Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Указом Президента України № 1194/2010 від 24 грудня 2010 р. та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 2213-р від 8 грудня 2010 р. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого перетворена у Національний університет  «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 4 грудня 2013 р. № 1697  Національний університет  «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» перейменовано на  Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Університет має значний науково-педагогічний потенціал. Викладання, науково-дослідницьку та виховну роботу забезпечують 38 кафедри, де працюють понад 700 викладачів. Серед них більш 100 докторів наук, професорів, понад 500 кандидатів наук, доцентів; 1 Герой України, 1 академік Національної академії наук України; 16 академіків Національної академії правових наук України; 22 членів-кореспондентів Національної академії правових наук України; 18 заслужених діячів науки і техніки; 11 лауреатів Державної премії, 1 заслужений діяч мистецтв України; 11 заслужених працівників народної освіти України; 15 заслужених юристів України; 1 заслужений юрист Росії; 1 заслужений будівельник України; 10 заслужених професорів – старійшин Національного юридичного університету  імені Ярослава Мудрого; 5 заслужених працівників культури України; 3 народних артистів України; 5 заслужених артистів України.

Нині в університеті навчаються близько 14 тис. студентів. Навчальними структурними підрозділами є: Інститут прокуратури та кримінальної юстиції, Слідчо-криміналістичний інститут, Інститут підготовки юридичних кадрів для СБУ, Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України, Інститут післядипломної освіти, 7 факультетів денної форми навчання, 2 факультети заочної форми навчання, вечірній факультет та відокремлені структурні підрозділи  – Полтавський юридичний інститут та Інститут управління і права (м. Київ).  В університеті проводиться науково-дослідницька робота з фундаментальних та прикладних проблем правознавства, розробляються 17 цільових комплексних програм, сформувалися наукові школи, відомі в Україні та за її межами.

Університет робить значний внесок у розбудову правової держави, удосконалення законотворчого процесу і правозастосування. Науковці брали безпосередню участь у розробленні чинної Конституції України та інших нормативно-правових актів. У галузі нормотворчої діяльності триває співпраця з Верховною Радою України, Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами, органами місцевого самоврядування. Учені Університету активно впливають на практику застосування законодавства. Багато з них є консультантами, членами консультативних рад Верховного Суду, Вищого Господарського суду, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Центральної виборчої комісії України тощо.

Університет займає передові позиції в юридичній освіті. Про це свідчать результати всеукраїнського рейтингу вузів  «Компас», що враховують оцінку роботодавців і випускників, за якими наш університет залишається лідером серед юридичних навчальних закладів України. Університет нагороджено золотою медаллю ХІІІ міжнародної виставки навчальних закладів  «Сучасна освіта в Україні-2010»  у номінації  «Інновації у впровадженні ІТ-технологій в освітній процес» за інноваційну розробку  «Модерн-архітектура інформаційного освітнього середовища»  (форсайт-проект);   посів перше місце і нагороджений дипломом переможця конкурсу в номінації  «Інноватика у вищій освіті»  за інноваційну розробку  «Семантичний інформаційно-освітній портал  Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого»   на міжнародній виставці-презентації  «Інноватика в освіті України»; отримав Гран-прі  «Лідер вищої освіти України»  на міжнародній виставці  «Сучасні навчальні заклади – 2010»; університет нагороджено золотою медаллю на XIV міжнародній виставці навчальних закладів  «Сучасна освіта в Україні – 2011»  у номінації  «Впровадження нових форм організації навчально-виховного процесу у ВНЗ» та присуджено почесне звання  «Лідер сучасної освіти 2012»; на XVІ Міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2013» отримав золоту медаль у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі вищої освіти»; на V міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2014» отримав Гран-Прі «Лідер вищої освіти» у номінації «Міжнародна діяльність»; на VI Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2015» отримав Гран-Прі «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» та золоту медаль у номінації «Інновації у розвитку міжнародної співпраці та презентація національної освіти у світовому та європейському освітньо-науковому просторі»; на VII міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2016» отримав Гран-прі «Лідер міжнародної діяльності»; у 2017 році отримав   Гран-прі «Лідер міжнародної діяльності», а також диплом за активну участь у створенні сучасної якісної системи національної освіти.

 Університет має розширені міжнародні зв’язки. Налагоджено співпрацю й укладено договори з навчальними закладами Великої Британії, В’єтнаму, Іспанії, Литви, Німеччини, Польщі, Росії, Сполучених Штатів Америки, Узбекистану, Франції та інших країн. Він є учасником спільних європейських проектів у рамках програми Темпус-Тасіс та багатьох інших міжнародних проектів.

18 вересня 2004 р. університет підписав Велику хартію університетів (м. Болонья).

14 грудня 2007 р. університет став членом Європейської асоціації університетів.