Проведено зустріч волонтерів Університету, присвячену «Міжнародному дню волонтера»

06-12-2017, 13:17

Захід об’єднав студентів, викладачів, співробітників, які підтримують волонтерський рух, демобілізованих учасників АТО, волонтерів м. Харкова.

Із святом «Міжнародного дня волонтера» присутніх привітав  проректор з навчальної роботи Університету Юрій Барабаш. Він зазначив, що  у виші є зацікавленість не тільки у підготовці висококласних фахівців у галузі права, а й вихованні особистостей, відданих державі та слугуванню людям. Юрій Григорович підкреслив, що дуже важливо, коли існує колектив, який об’єднує спільне горе і спільна радість:  «Студентство має виховуватися на добрих прикладах. Сьогодні, на жаль, не вистачає «піару про Добро», проте поширюється дуже багато негативної інформації через медіапростір. Дивно, але ми чомусь соромимося розповідати про гарні вчинки. Ми маємо пропагувати, навіть «насаджувати» «Культуру Добра», бо люди звикають до поганого. Дуже гарно, що ви є, але про ваші добрі справи мають знати якомога більше людей!»

Модератор заходу Валерій Оболенцев прокоментував, як вирішувалися проблеми координації і стриманості і як приєднувалися та приєднуються нові люди.

Голова профспілкового комітету Валентина Білик розповіла про ще один напрям – допомогу дітям інтернатів: «Ми співпрацюємо з волонтерами, які ініціювали постійну допомогу інтернатам і сиротам. Один із них закріплений за нашим вишем і ми регулярно відвідуємо дітей, допомагаємо чим можемо. Приємно, що наші студенти, працівники і викладачі долучаються до цього». Валентина Григорівна анонсувала благодійну акцію для дітей-сиріт Люботинського обласного інтернату та Вовчанського району за ініціативи заслуженого артиста України Гаррі Сетьяна і за підтримки профспілкового комітету НЮУ імені Ярослава Мудрого до Дня святого Миколая та Нового року.

Присутній на заході український композитор і аранжувальник, співак, письменник, волонтер, громадський діяч Борис Севастьянов виконав дві власні пісні «Гради» і «Волонтер».

Про свої воєнні будні розповіли Богдан Войцеховський (студент 5 курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України, який воював у складі Добровольчого батальйону ОУН), Гліб Онищенко (студент 4 курсу Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України, який восени 2017 р. у складі ДУК захищав с. Піски), а також бійці 79 бригади, які проходять реабілітацію в УкрНДІ протезування та відновлення реабілітації.

Комендант гуртожитку № 2 Костянтин Малютін зазначив, що у музеї гуртожитку планується відкрити стенд, на якому будуть представлені імена усіх студентів, викладачів і співробітників Університету, які стали учасниками АТО.

Юрій Георгієвський – голова ГО «Експертиза реформ» презентував молодіжну пізнавальну гру «Важниця», яка вчить українській мові, культурі, історії нашої держави.

Завідувач кафедри кримінального процесу Оксана Капліна зазначила: «За декілька років ми всі стали іншими. Трохи заздрю чоловікам за їх залізну витримку. Дуже боляче, коли бачиш, як руйнують мільйонне місто Донецьк, знищують вщент, до землі село. Життя перевернулося, коли стали викликати у армію викладачів та співробітників вишу, а коли побачила список зі шпиталю …  –  ми кафедрою відразу зібрали значну суму для наших захисників».

Доцент кафедри міжнародного права Олеся Трагнюк підкреслила: «Наш народ блаженний, чуйний, за покликом серця намагається зберегти крихкий мир. Робити добро – це круто! Ми всі – заручники певних обставин, але наше гасло – ні дня без доброї справи!»

Головний редактор редакційного відділу Людмила Русанова наголосила: «Ви знаєте, хочеться звернутися до наших Героїв і нагадати, що ми чекаємо на них. Тут, на мирних територіях, ми хочемо у будь-який спосіб полегшити їх страждання. Ми щиро віримо у наше спільне щасливе завтра й дякуємо захисникам за наш спокій. Я вірю як жінка, як мати, як дружина – мир і добро переможуть!»

Тренер спортивного клубу з вільної, греко-римської та жіночої боротьби Валерій Джерелій сказав: «Мені дуже приємно, що в Університеті є люди, які не словом, а ділом захищають і підтримують країну. Серед наших студентів, викладачів, науковців, працівників є багато патріотів, які за велінням серця боронять Вітчизну, не жаліючи ні здоров’я, ні навіть життя. Людяність простих українців не тільки змінює на краще, а й зміцнює державу. Проте є втрати, а найважчі втрати – це людські втрати молодих хлопців – цвіту української нації. Наші герої повинні знати і відчувати кожної хвилини, що ми про них пам’ятаємо, що Батьківщина вдячна своїм захисникам, що любов до неї та своїх рідних – головний мотиватор. Їх втрати, їх рани та страждання не даремні. Імена героїв записано золотими літерами у книзі народної пам’яті».