Кафедра кримінального процесу

З часу утворення у 1804 році Імператорського Харківського університету викладання кримінального процесу здійснювалося кафедрою прав цивільного та кримінального судочинства в Російській імперії, кафедрою законів поліцейських та кримінальних (з 1835 р.), а з 1863 р. –кафедрою кримінального права і судочинства.

Як самостійна кафедра кримінального процесу була заснована у 1966 р.

У різні часи на ній працювали відомі вчені, які зробили значний внесок у формування науково-педагогічної школи харківських процесуалістів: професори М.М. Гродзинський, А.Л. Ривлін, С.А. Альперт, Ю. М. Грошевий, доценти Д.А. Постовой,  В.М. Хотенець.

Кафедру за час її існування очолювали: доц. Д. А. Постовий                   (1966–1967 рр.), доц. В. Д. Фінько (1967–1975 р.р.), проф. С. А. Альперт          (1982–1992 р.р.). У 1975–1982 рр. та в 1992–2008 рр. – проф. Ю. М. Грошевий. З 2008 р. кафедрою керує член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор О. В. Капліна.

Кафедра здійснює викладання навчальних дисциплін: «Кримінальний процес», «Практикум зі складання процесуальних документів у кримінальному провадженні»,  «Досудове розслідування кримінальних злочинів», «Прокурор у кримінальному провадженні», «Процесуальний статус адвоката у кримінальному провадженні», «Теорія та практика кримінального процесуального доказування», «Теорія та практика обґрунтування рішень у кримінальному провадженні», «Особливі порядки кримінального провадження», «Міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні», «Судовий контроль під час досудового розслідування у кримінальному провадженні», «Теорія та практика кримінального судочинства», «Суд у  кримінальному судочинстві», «Забезпечення права на справедливий суд у кримінальному провадженні», «Забезпечення прав особи у кримінальному провадженні».

Наукова діяльність кафедри »

За час існування кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в ній склалася наукова школа харківських процесуалістів,  лідерами якої були доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР Моріц Маркович Гродзинський, доктор юридичних наук, професор Абрам Львович Ривлін та академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Юрій Михайлович Грошевий.

Наукова школа харківських процесуалістів має багаті традиції. В рамках цієї школи розвиваються два наукових напрями. Перший пов’язаний із дослідженням правового положення і механізму захисту особи в кримінальному судочинстві. Другий – із розробкою механізму прийняття кримінальних процесуальних рішень.

До дослідників першого напряму школи харківських процесуалістів слід віднести А. Л. Ривліна, який опублікував кілька фундаментальних робіт з проблем адвокатури, а також науковців, дисертаційні роботи яких пов’язані з проблемами захисту особи в кримінальному судочинстві: В. А. Познанського («Защита в уголовном процессе», 1939 р.); С. А. Альперта («Потерпевший в советском уголовном процессе», 1951 р.); В. Д  Фінька («Прокурор в судебном разбирательстве уголовных дел», 1966 р.); Ю. П. Яновича («Проблемы совершенствования процессуального статуса подозреваемого и обвиняемого», 1992 р.); Ю. В Хоматова («Розвиток змагальних засад в діяльності адвоката-захисника у кримінальному судочинстві України», 1994 р.); О. Г. Шило («Захист в кримінальних справах та питання його реалізації у стадії касаційного провадження», 1997 р.); О. В. Капліної («Проблеми реабілітації у кримінальному процесі України», 1998 р.); В. І. Мариніва («Принцип особистої недоторканності в кримінальному процесі», 1999 р.), В. М. Трофименка («Кримінально-процесуальні гарантії особистості в стадії судового розгляду», 2000 р.); С. Л. Шаренко («Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру», 2000 р.); С. Б. Фоміна («Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення», 2003 р.); М. О. Карпенка («Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх», 2004 р.); Т. В. Корчеву («Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції», 2006 р.); С. В.  Давиденко («Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування», 2007 р.); О. І. Тищенко («Проблеми обрання та оскарження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в досудовому провадженні по кримінальній справі», 2007 р.), Ю. В. Скрипіну («Слідчий суддя в системі кримінально-процесуальної діяльності (порівняльно-правове дослідження», 2008 р.), Д. Є. Кутоманова («Забезпечення конституційних прав і свобод особи в досудовому провадженні по кримінальних справах», 2009 р.), О. В. Верхогляд-Герасименко («Забезпечення майнових прав особи при застосуванні заходів кримінально-процесуального примусу», 2011 р.); Зуєва В.В. (Кримінальні процесуальні гарантії прав особи при міжнародному співробітництві під час кримінального провадження, 2015 р.), М.Г. Моторигіну («Сторона захисту в судовому провадженні в першій інстанції» 2016 р.)»; М.І. Демуру (Тлепову) («Процесуальне становище потерпілого під час досудового розслідування», 2016 р.) та інших.

Науковий напрям кримінально-процесуального рішення започаткував в рамках школи харківських процесуалістів М. М. Гродзинський цілим рядом робіт з доказового права. В рамках цього напряму успішно працювали його учні –  відомі українські вчені М. І. Бажанов та Ю. М. Грошевий, який згодом очолив школу харківських процесуалістів.

До цього напряму належать і кандидатські дисертації Д. А. Постового («Обвинительное заключение в советском уголовном процессе», 1964 р.); В. С. Зеленецького («Представление следователя об устранении причин и условий, способствовавших совершению преступления», 1969 р.); Л. О. Богословської («Односторонность и полнота предварительного или судебного следствия как основание к отмене или изменению приговора», 1973 р.); В. М. Хотенця («Сущность кассационных определений в советском уголовном судопроизводстве», 1978 р.); І. Є. Марочкіна («Общественное мнение и приговор советского суда», 1984 р.); О. М. Толочка («Роль мотивировки в обеспечении законности, обоснованности и справедливости актов социалистического правосудия, выносимых судом первой инстанции по уголовным делам», 1985 р.); Н. В. Сібільової («Допустимость доказательств в советском уголовном процессе», 1986 р.); С. Ф. Шуміліна («Законность и обоснованность судебных решений, принимаемых в стадии предания суду», 1981 р.);  Л. Г. Пономаренко («Кассационный протест прокурора по уголовным делам», 1987 р.); А. Р. Туманянц («Судовий контроль за законністю і обґрунтованістю процесуальних рішень органів досудового слідства», 1998 р.); О. І. Бережного («Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах», 2003 р.); І. А. Тітка («Нормативна сутність оцінних понять в кримінально-процесуальному праві України», 2009 р.); Тютюнника В.В. («Інститут допустимості доказів як гарантія ухвалення законного та обґрунтованого вироку суду», 2016 р.).

Кафедра завжди приділяла значну увагу й проблемам досудового розслідування. Цій проблематиці присвячені кандидатські дисертації З. М. Онищука («Следователь в советском уголовном процессе», 1964 р.); Д. В. Філіна («Теорія і практика протокольної форми досудової підготовки матеріалів», 1990 р.), І. Ю. Потьомкіна («Актуальные проблемы уголовно-процессуального института объединения и выделения уголовных дел», 1994 р.), М. А. Погорецього («Кримінально-процесуальні правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором», 1997 р. ); В. В. Вапнярчука («Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання», 2000 р.), В. М. Іщенка («Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві», 2001 р.).

Важливим напрямком науково-дослідницької роботи кафедри є розробка проблем з’ясування правової природи джерел кримінально-процесуального права, їх структури і системи, особливостей тлумачення норм кримінально-процесуального права, загальних засад кримінального провадження, питань підвищення надійності доказування, вдосконалення діяльності органів досудового слідства, процедур судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень, які приймаються на стадії досудового розслідування, а також на вирішення актуальних питань кримінального судочинства – посилення гарантій законності та обґрунтованості рішень суду першої інстанції, підвищення ролі вищестоящих судових інстанцій в захисті прав і законних інтересів учасників процесу.

Вказані проблеми були предметом дисертаційних досліджень О. М. Дроздова («Джерела кримінально-процесуального права України», 2004 р.), Т. С. Гавриш («Проблеми допустимості доказів, отриманих в ході міжнародної правової допомоги в кримінальних справах», 2004 р.), І. Ю. Мірошникова («Судове слідство в апеляційній інстанції», 2006 р.) та інших.

Після створення кафедри судового права у 1936 р. її першим керівником, а з 1939 р. – завідуючим кафедри кримінального процесу, а згодом кримінального права й процесу, став Моріц Маркович Гродзинський (14.01.1887 – 22.11.1962 рр.), який започаткував школу харківських процесуалістів, вніс значний внесок у розвиток науки кримінального процесу і підготовку науково-педагогічних кадрів.

Серед наукових праць М. М. Гродзинського дореволюційного періоду особливою увагою юридичної громадськості користувалась його робота «Судебное исследование личности обвиняемого по дейстующему праву» (1916 р.), що продовжила тривалу дискусію про дослідження особи обвинуваченого в кримінальному процесі.

Окремі проблеми теорії доказів, які привернули увагу М. М. Гродзинського ще у 20-ті рр. минулого сторіччя, знайшли свою розробку в його працях: «Свидетель и его показания», «Учение о доказательствах и его эволюция», «Единообразие ошибок в свидетельских показаниях», «К вопросу о косвенных уликах», «Збирання доказів у кримінальному процесі», «Про межі дослідження в кримінальному процесі» та ін. Логічним завершенням дослідження питань доказового права стала його докторська дисертація «Косвенные улики» (1940 р.), основні положення якої були опубліковані в монографії «Улики в советском уголовном процессе» (1944 р.).

Другий важливий напрямок наукових досліджень М. М. Гродзинського – проблема перегляду вироків, підсумком якої стали його монографії «Кассационное и надзорное производство по уголовным и гражданским делам» (1945 р.) та «Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе» (1949 р., 1953 р.). Остання монографія видана в перекладі  польською, німецькою, болгарською, румунською, чеською та іншими мовами.

Під керівництвом М. М. Гродзинського підготували та захистили кандидатські дисертації В. А. Познанський (1939 р.), З. М. Соколовський (1949 р.), С. А. Альперт (1951 р.), М. І. Бажанов (1951 р.), М. П. Діденко (1951 р.), Д. А. Постовой (1964 р.), Ю. М. Грошевий (1965 р.).

За значні досягнення в науковій діяльності М. М. Гродзинському в 1947 р. було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Наукова діяльність Абрама Львовича Ривліна (14.03.1893 – 19.01.1974 рр.) розпочалася у середині 1920 р. У 1939 р. він захистив кандидатську дисертацію, основні положення якої викладені в монографії «Допрос в уголовном суде» (1939 р.). Протягом тривалого часу А. Л. Ривлін працював над проблемою перегляду вироків у кримінальному процесі. Дослідження даної проблеми дозволило йому успішно захистити у 1955 р. докторську дисертацію, яка стала основою його монографії «Пересмотр приговоров в СССР», опублікованої у 1958 р. Вона залишається одним з найбільш глибоких  досліджень у галузі кримінального судочинства.

Перу А. Л. Рівліна належить уперше виданий в Україні підручник «Организация суда и прокуратуры в СССР» (1961 р.), який одержав високу оцінку юридичної  громадськості. У 1969 р. цей підручник вийшов другим, доповненим виданням.

А. Л. Ривлін приділяв значну увагу роботі з аспірантами. Під його керівництвом підготували та успішно захистили кандидатські дисертації Д. П. Рассєйкін (1941 р.), З. М. Онищук (1964 р.), Г. Н. Ясинський (1965 р.), Г. С. Мосесян (1965 р.), В. Д. Фінько (1966 р.), Е. Г. Талінський (1972 р.), Л. О. Богословська (1973 р.).

У 1951 р. кандидатську дисертацію на тему «Изменение обвинения в советском уголовном процессе» на кафедрі захистив Марко Ігорович Бажанов (1922 – 2001 рр.). Його докторська дисертація «Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве» (1967 р.) стала істотним внеском у розвиток вчення про рішення, які приймаються в кримінальному процесі. Професором М. І. Бажановим опубліковано ряд робіт, в яких досліджено важливі проблеми теорії кримінального процесу, зокрема «Изменение обвинения в советском уголовном процессе» (1954 р.), «Протест прокурора по уголовным делам». В подальшому М. І. Бажанов перейшов на кафедру кримінального права.

З 1948 р. на кафедрі працював Семен Аронович Альперт (25.03.1923 – 9.06.1999 рр.). Під керівництвом М. М. Гродзинського у 1951 р. він захистив кандидатську дисертацію «Потерпевший в советском уголовном процессе». Понад 40 років С. А. Альперт успішно поєднував педагогічну і наукову роботу. Серед значних його публікацій роботи: «Участники советского уголовного процесса» (1965 р.), «Обвинение в советском уголовном процессе» (1974 р.), «Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего» (1976 р.), «Защита в советском уголовном процессе прав и законных интересов лиц, понесших имущественный ущерб от преступления» (1984 р.), «Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб’єкти» (1995), «Субъекты уголовного процесса» (1997 р.).

Під керівництвом С. А. Альперта підготували і захистили кандидатські дисертації М. В. Скорик (1967 р.), В. С. Зеленецький (1969 р.), Л. Г. Пономаренко (1987 р.), І. Ю. Потьомкін (1994 р.), О.  Г. Шило (1997 р.).

Значний внесок у розвиток кримінальної процесуальної науки та школи харківських процесуалістів зробив Юрій Михайлович Грошевий (10.11.1931 – 8.11.2013 рр.). У 1965 р. він захистив кандидатську дисертацію «Законность и обоснованность приговора советского суда», а в 1975 р. докторську дисертацію «Теоретические проблемы формирования судейского  убеждения в уголовном судопроизводстве».

Ю. М. Грошевого є автором, співавтором і науковим редактором більше ніж 450 наукових праць, у тому числі понад 40 монографій, підручників, навчально-практичних посібників, коментарів законодавства, текстів лекцій, що стали значним внеском у розвиток вітчизняної юридичної науки. Серед них – «Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном процессе» (1975 р.), «Правовые свойства приговора – акта социалистического правосудия» (1978 р.), «Сущность судебных решений в уголовном процессе» (1979 р.), «Освобождение от уголовной ответственности в стадии судебного разбирательства» (1979 р.), «Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие» (1986 р.), «Кассационный протест прокурора по уголовным делам» (1989 р.), «Прокурорський нагляд в Україні» (1994 р., 1997 р.), «Конституційне право України» (1999 р.), «Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадянського порядку» (2001 р.), «Нове у кримінально-процесуальному законодавстві» (2002 р.), «Конституційно-правові засади становленні української державності» (2003 р.), «Конституція України: науково-практичний коментар» (2003 р., 2011 р.), «Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі» (2004 р.), «Докази і доказування у кримінальному процесі» (2006 р.), «Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи, теорія та практика» (2006 р.), «Судовий контроль у сфері оперативно-розшукової діяльності» (2009 р.), «Досудове розслідування злочинів» (2009 р.), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т.» (2008 р.), «Кримінально-процесуальне доказування та оперативно-розшукова діяльність» (2010 р.), «Правова доктрина України: у 5 т.» (2013 р.) та ін. Професор Ю. М. Грошевий є співавтором та науковим редактором 5 видань підручників кримінального процесу: «Советский уголовный процесс» (1978 р., 1983 р.), «Кримінальний процес України» (2000), «Кримінальний процес» (2010 р.), «Кримінальний процес» (2013 р.).

Багаторічна сумлінна праця Ю. М. Грошевого, його вагомий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки і освіти, підготовку висококваліфікованих кадрів-юристів, формування судової влади та правової державності в цілому, були відзначені державними нагородами — орденом «За заслуги» III ступеня (2000 р.), 6-ма медалями. Він також нагороджений Почесними грамотами Вищого господарського суду України (2001 р.), Верховної Ради України (2001 р.) та Верховного Суду України (2005 р.), Почесною відзнакою Служби безпеки України» (2001 р.), Відзнакою МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» (2003 р.), Почесною відзнакою Міністерства юстиції України (2008 р.), Почесним знаком «Орден ІІІ ступеня на відзнаку заслуг перед академією» (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого) (2010 р.).

Юрій Михайлович – Заслужений діяч науки і техніки України (1990 р.), Заслужений професор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2000 р.), Почесний працівник Арбітражного суду України (1995 р.), Почесний працівник Прокуратури України (2001 р.), лауреат III Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання в номінації «Юридичні підручники» (2000 р.), лауреат правничої премії імені Ярослава Мудрого в номінації «За видатні заслуги в галузі підготовки юридичних кадрів» (2003 р.), «За підготовку і видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти» (2010 р.), лауреат Державної премії за цикл наукових праць «Правова система України: історія, стан та перспективи» (у п’яти томах) (2012 р.).

З часу утворення Академії правових наук України професор Ю. М. Грошевий тривалий час був її Віце-президентом та дійсним членом (академіком).

Під керівництвом Ю. М. Грошевого захистили дисертації 5 докторів та 58 кандидатів юридичних наук, які працюють не лише в Україні, а й в інших країнах СНД.

Всього за роки існування кафедри кримінального процесу на кафедрі захищено 8 докторських та більш ніж 90 кандидатських дисертацій.

Докторські дисертації захистили:

– Моріц Маркович Гродзинський «Косвенные улики» (1940 р.);

– Абрам Львович Ривлін «Пересмотр судебных приговоров в СССР» (1955 р.);

– Марко Ігорович Бажанов «Законность и обоснованность осноных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве» (1967 р.);

– Юрій Михайлович Грошевий «Теоретические проблемы формирования убеждения судьи в советском уголовном процессе» (1975 р.);

– Василь Тимофійович Маляренко «Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика» (2005 р.);

– Оксана Володимирівна Капліна «Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права» (2009 р.);

– Ольга Георгіївна Шило «Теоретичні основи та практика реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України» (2011 р.);

– Іван Андрійович Тітко «Нормативне забезпечення та практика реалізації приватного інтересу в кримінальному процесі України» (2016 р.).

Докторська дисертація М. М. Гродзинського «Косвенные улики» присвячена комплексному дослідженню питань, пов’язаних із використанням непрямих доказів у процесі доказування по кримінальній справі. Автор розробив дефініцію доказування у кримінальному процесі, простежив історію теорії улік, починаючи з Давнього Риму, епохи феодалізму, періоду західноєвропейської інквізиції, а також у давньоруському кримінальному процесі на підставі «Русской Правды», «Псковской судовой грамоты», «Судебников» 1497 р. і 1550 р. тощо. Розробляючи класифікацію доказів, основну увагу автор приділив розмежуванню їх на прямі й непрямі; сформулював критерії такого розмежування, визначення їх понять; охарактеризував природу й значення. Важливу увагу дисертант також приділив розробці методів доказування в кримінальному процесі за допомогою непрямих доказів, аналізу останніх й отриманню на їх підставі достовірних висновків по справі.

В докторській дисертації А. Л. Ривліна «Пересмотр судебных приговоров в СССР» комплексно досліджується правовий інститут перегляду вироків. Автором визначено його місце та природа, цілі, завдання і методи, значення в системі кримінально-процесуальних гарантій. Проаналізована історія інституту перегляду вироків з моменту його виникнення і динаміка його розвитку. На підставі аналізу законодавства і узагальнення практики досліджені найбільш актуальні питання; основні засади розгляду справ судом касаційної і наглядової інстанції; процесуальний статус суб’єктів опротестування і оскарження вироків; касаційні підстави; правила оцінки доказів на стадіях перегляду вироків; процесуальний порядок перегляду вироків; преюдиціальність судових рішень для слідчих органів та суду.

Дисертаційне дослідження М. І. Бажанова «Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве» стало суттєвим внеском у розвиток вчення про рішення, які приймаються у кримінальному процесі. Автор показав значення процесуальних актів у кримінальному судочинстві, виділив їх ознаки, розробив дефініцію, класифікував на види. Значну увагу у роботі присвячено розгляду таких властивостей кримінально-процесуальних актів, як законність і обґрунтованість. У зв’язку з цим дисертант підкреслив необхідність суворого дотримання кримінально-процесуальної форми, зосередив увагу на мотивуванні кримінально-процесуальних актів. Зміст їх обґрунтованості розглядав у зв’язку з проблемою об’єктивної істини у кримінальному процесі. Окрему увагу автор приділив дослідженню законності та обґрунтованості вироків суду, ухвал та постанов вищестоящих судів.

У докторській дисертації Ю. М. Грошевого «Теоретические проблемы формирования убеждения судьи в советском уголовном судопроизводстве» вперше в історії вітчизняної науки кримінального процесу досліджено комплекс питань, пов’язаних з постановленням вироку як акту правосуддя, його законністю та обґрунтованістю, формуванням внутрішнього переконання суддів у правосудності рішень, які вони приймають в результаті розгляду кримінальної справи. Дисертантом у соціологічному, гносеологічному, психологічному й етичному аспектах розглянуті поняття «судове переконання», «професійна правосвідомість судді», виділяються їх системні елементи, функціональне значення, етапи та процесуальні умови формування, фактори впливу. Розглядаючи систему гарантій, що забезпечує  об’єктивність переконання судді, особливу увагу автор приділяє дослідженню мотивування вироку як зовнішнього прояву переконання судді у достовірності його знань. Паралельно з’ясовується специфіка обсягу знань, які покладаються до основи переконання судді при винесенні конкретних рішень, особливості мотивування обвинувального та виправдувального вироків.

У дисертації В. Т. Маляренка «Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика» досліджені тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності і Конституції України, проаналізовані фундаментальні положення кримінально-процесуальної теорії, визначені найбільш прийнятні для сучасної України форми (типи) кримінального процесу. Розроблені підвалини кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю.

Докторська дисертація О. В. Капліної «Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права» є першим в Україні комплексним дослідженням, у якому розроблено теоретичну концепцію правозастосовного тлумачення норм кримінально-процесуального права. В роботі розглядаються проблеми здійснення правозастосовного судового тлумачення норм кримінального процесуального права, досліджуються поняття «тлумачення», його особливості та принципи. Аналізується правотлумачна діяльність суб’єктів правозастосовного судового тлумачення (Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції), визначається юридична природа актів тлумачення, які вони виносять, з’ясовується вплив прецедентної практики Європейського суду з прав людини на тлумачення норм кримінально-процесуального права України. Дається характеристика способів тлумачення зазначених норм (лексико-граматичний, логічний, системний, історичний, телеологічний, раціональний), відповідно до кожного способу пропонуються правила тлумачення. З’ясовується роль тлумачення в переборенні дефектів логіко-структурної системи кримінально-процесуального права (прогалин, колізій) й у розумінні оцінних понять.

Докторська дисертація О. Г. Шило «Теоретичні основи та практика реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України» присвячена вивченню проблеми здійснення конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі. В роботі досліджується сутність права на судовий захист, з’ясовується його місце в системі основних прав людини й особливості механізму реалізації цього права в кримінальному процесі. Пропонується концепція реалізації права на судовий захист у досудовому провадженні, наводиться функціональна характеристика діяльності суду на досудових стадіях кримінального процесу, яка здійснюється в порядку окремих проваджень, що є проявом диференціації кримінально-процесуальної форми. Розглядається процедура реалізації права на судовий захист в окремих судових провадженнях, окреслюються шляхи її оптимізації й підвищення ефективності.

У докторській дисертації І.А. Тітка «Нормативне забезпечення та практика реалізації приватного інтересу в кримінальному процесі України» комплексно досліджено теоретичні та прикладні питання, що виникають у зв’язку з реалізацією приватних інтересів у сфері кримінального судочинства. В дослідженні розглянуто особливості правової природи та реалізації приватних інтересів у кримінальному судочинстві, специфіку впливу приватних інтересів на кримінальні процесуальні правовідносини та нормативну регламентацію кримінальної процесуальної діяльності. Проаналізовано наявні на сьогодні проблеми практико-прикладного характеру, пов’язані з реалізацією приватних інтересів як при здійсненні кримінального провадження за загальною процедурою, так і в окремих диференційованих формах кримінального судочинства.

До найбільш вагомих монографій, підготовлених членами кафедри, належать монографії М. М. Гродзинського «Улики в советском уголовном процессе» (1944 р.), А. Л. Рівліна «Пересмотр приговоров в СССР» (1958 р.), Ю. М. Грошевого «Проблеми формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве» (1975 р.); О. В. Капліної «Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права» (2008 р.), О. Г. Шило «Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України» (2011 р.); І.А. Тітка «Нормативне забезпечення та практика реалізації приватного інтересу в кримінальному процесі України» (2015 р.); В. М. Трофименка «Теоретичні та правові основи диференціації процесуальної форми у кримінальному судочинстві» (2016 р.).

У монографії М.М. Гродзинського «Улики в советском уголовном процессе» (1944 р.) автор комплексно дослідив питання щодо поняття, мети кримінально-процесуального доказування, основних елементів, що становлять його зміст. Значна увага приділена аналізу оцінки доказів, критерієм якої є внутрішнє переконання судді, а також висвітленню питання щодо доказів в історії кримінального процесу. Автор визначив поняття доказів та їх місце у системі доказів; запропонував класифікацію доказів на прямі й непрямі, приділивши увагу розгляду специфіки їх практичного застосування.

Монографія А. Л. Ривліна «Пересмотр приговоров в СССР» (1958 р.) присвячена визначенню завдань, видів та методів перегляду вироків. Автор приділяє увагу розгляду питань щодо виникнення і основних моментів розвитку перегляду вироків. Розглядаються також питання щодо принципів, підстав, суб’єктів та процесуального порядку касаційного провадження, перегляду вироків у порядку судового нагляду та за нововиявленими обставинами. У роботі здійснено комплексний аналіз особливостей перегляду вироків у дореволюційній Росії, а також у США, Англії, Франції.

У монографії Ю. М. Грошевого «Проблеми формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве» (1975 р.) аналізуються ідеологічні та соціально-психологічні основи формування суддівського переконання. Розкривається механізм формування висновків судді по кримінальній справі, співвідношення правосвітоглядних й етичних установок судді із законністю та обґрунтованістю вироку, з’ясовується природа судових помилок. Багато місця відведено аналізу судової практики, конкретно-соціологічним дослідженням суддівської діяльності.

Монографія О. В. Капліної «Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права» (2008 р.) присвячена розгляду теоретичних і практико-прикладних проблем правозастосовного тлумачення норм кримінально-процесуального права. Автором досліджується правотлумачна діяльність судів загальної юрисдикції, Конституційного Суду України, а також вплив практики Європейського суду з прав людини на правотлумачну практику в кримінальному судочинстві. Особлива увага приділена розробці способів тлумачення норм кримінально-процесуального права, а також конкретних правил рекомендаційного характеру, використовуючи які суб’єкт тлумачення зможе правильно з’ясувати той смисл, який дійсно вклав у норму права законодавець.

У монографії О. Г. Шило «Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України» (2011 р.) комплексно досліджено механізм реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України. З’ясована сутність конституційного права людини і громадянина на судовий захист, його функціональне призначення, основні засади реалізації. В роботі запропоновано теоретико-прикладну модель реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України.

Монографічне дослідження І. А. Тітка «Нормативне забезпечення та практика реалізації приватного інтересу в кримінальному процесі України» (2015 р.) присвячене комплексному вивченню теоретичних і прикладних питань, що виникають у зв’язку з реалізацією приватних інтересів у сфері кримінального судочинства. У роботі розглянуто особливості правової природи та реалізації приватних інтересів у кримінальному судочинстві, специфіку впливу приватних інтересів на кримінальні процесуальні правовідносини та нормативну регламентацію кримінальної процесуальної діяльності. Проаналізовано проблеми практико-прикладного характеру, пов’язані з реалізацією приватних інтересів як при здійсненні кримінального провадження за загальною процедурою, так і в диференційованих формах кримінального судочинства, процесуальна специфіка яких зумовлена підвищеною вагомістю саме приватного інтересу у відповідних правовідносинах.

Монографія В. М. Трофименка «Теоретичні та правові основи диференціації процесуальної форми у кримінальному судочинстві» (2016 р.) присвячена комплексному вивченню теоретичних та правових основ диференціації процесуальної форми у кримінальному судочинстві. Автором розкривається сутність кримінальної процесуальної форми, характеризується система чинників, що впливають на її розвиток; розглядаються концептуальні підходи до системно-структурної характеристики кримінального процесу, визначається сутність, види, рівні та критерії диференціації кримінальної процесуальної форми.

Підсумки науково-дослідної роботи кафедри відбити у численних роботах, опублікованих як в Україні, так і за її межами. Лише за останні п’ять років співробітниками кафедри опубліковано 152 наукові статті (загальним обсягом 100, 39 д.а.), 6 монографій, 11 навчально-практичних посібників, підручник «Кримінальний процес».

За останні 10 років на кафедрі були опубліковані монографії та навчально-практичні посібники: Маркуш М. А. «Принцип змагальності в кримінальному процесі України» (2007 р.); Корчева Т. В.  «Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції» (2007 р.); Мірошников І. Ю. «Судове слідство в апеляційній інстанції» (2007 р.); Гриненко С. О.  «Реалізація принципу безпосередності у досудових стадіях кримінального процесу України» (2008 р.); Давиденко С. В.  «Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування» (2008 р.); Дроздов О. М.  «Джерела кримінально-процесуального права України» (2008 р.); Капліна О. В.  «Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права» (2008 р.); Тищенко О. І.  «Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі» (2008 р.); Грошевий Ю. М.,  Вапнярчук В. В. , Капліна О.В., Шило О. Г.  «Досудове розслідування кримінальних справ»: навчально-практичний посібник (2009 р.), Беспалько І. Л. «Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації» (2010 р.), Шило О. Г.  «Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України» (2011 р.); С. І. Перепелиця «Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення» (2015 р.),В. В. Колодчин, А. Р. Туманянц «Повноваження прокурора в судовому провадженні у першій інстанції» (2016 р.) Зуєв В.В. «Кримінальні процесуальні гарантії прав особи при міжнародному співробітництві під час кримінального провадження» (2017 р.).

Члени кафедри брали участь у підготовці таких видань як: Конституція України; Науково-практичний коментар – 2-ге вид., переробл. і допов. (2011 р.); «Правова система України» (у 5 т.) (2011 р.); Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. (2012 р.); «Правова доктрина України» (у 5 т.); (2013 р.).

За останніх п’ять років аспірантами та здобувачами кафедри підготовлена та захищена докторська дисертація та 13 кандидатських.

Під керівництвом провідних науковців на кафедрі працюють студентські гуртки. За підсумкам їх роботи вже шість років поспіль у квітні – травні проводиться Всеукраїнська студентська наукова конференція «Кримінальний процес очима молодих дослідників» та окремим збірником друкуються її матеріали.

Кафедра кримінального процесу протягом усього часу свого існування брала активну участь у законотворчій роботі, а окремі члени кафедри і нині входять до складу робочих груп з підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів. З моменту проголошення незалежності України законопроектна робота викладачів кафедри була присвячена розробці проекту Конституції України, особливо тих її розділів, що регулюють механізм захисту конституційних прав громадян, основні засади здійснення правосуддя в Україні. Ряд пропозицій до проекту Конституції України, які в подальшому знайшли в ній своє відображення, вніс консультант Конституційної комісії Ю.М. Грошевий.

Відповідно до розпорядження Президента України Ю. М. Грошевий та С. А. Альперт були членами комісії по розробці Концепції судово-правової реформи в Україні. Ю.М. Грошевий, як член робочої групи брав активну участь у підготовці Модельного Кримінально-процесуального кодексу для держав-учасниць СНД (1996 р.).

Ю. М. Грошевий, В. С. Зеленецький, О. В. Капліна, В. І. Маринів, О. Г. Шило були членами робочих груп Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України по розробці різних редакцій проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.

Дуже важливою та трудомісткою частиною роботи кафедри є підготовка наукових висновків та відповідей на запити судових органів, органів державної влади, охорони правопорядку та громадян.

В останні роки члени кафедри взяли активну участь у розробці законопроектів, які мають важливе значення для становлення правової державності в Україні: Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» «Про адвокатуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю», «Про судову експертизу», «Про Конституційний Суд України», «Про банки і банківську діяльність», «Про боротьбу з корупцією», «Про боротьбу з тероризмом».

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України відкрило нову сторінку в історії кафедри, надало нового імпульсу для розвитку наукової думки, поставило перед членами кафедри нові складні завдання. Ці завдання пов’язані із необхідністю усвідомлення концептуальних положень нового кримінального процесуального законодавства, сутності запроваджених нововведень, їх теоретичного обґрунтування, розробкою необхідних понять, виявлення прогалин та колізій у нормативному врегулюванні кримінальних процесуальних правовідносин та запровадження шляхів їх подолання. Саме на це спрямований науковий пошук викладачів кафедри на сучасному етапі.

Члени кафедри постійно виступають перед практичними працівниками із лекціями, присвяченими судово-правовій реформі в Україні, запровадженим КПК України новелам, актуальним проблемам кримінальної процесуальної діяльності.

Наукові інтереси членів кафедри досить обширні. Ними досліджуються питання, пов’язані із розвитком науки кримінального процесуального права, вдосконаленням механізму забезпечення конституційних прав та основоположних свобод особи у кримінальному провадженні; правовий зміст засад кримінального провадження; вплив практики Європейського суду з прав людини на кримінальне судочинство; процесуальне становище суду та учасників кримінального провадження; проблеми доказів і доказування; застосування заходів забезпечення кримінального провадження; проблеми законності проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій; концептуальні питання забезпечення права на судовий захист у кримінальному провадженні; сутність та значення судового провадження з перегляду судових рішень; актуальні проблеми застосування особливих порядків кримінального провадження; процесуальні механізми міжнародного співробітництва під час кримінального провадження; проблеми виконання судових рішень; кримінальний процес зарубіжних держав тощо.

Спільними зусиллями членів кафедри кримінального процесу та кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності за нетривалий час після прийняття нового КПК України був підготовлений підручник «Кримінальний процес» (2013 р.). При підготовці підручника авторський колектив керувався не тільки результатами теоретичного осмислення положень нового кримінального процесуального законодавства України, дослідженням робіт відомих науковців у галузі кримінального процесу, аналізом нової правової літератури і нормативних положень кримінального процесу зарубіжних країн, але й вивченням практичних тенденцій застосування нового кримінального процесуального законодавства.

Обміну науковими думками, спільному обговоренню проблем правозастосування сприяють міжнародні і всеукраїнські науково-практичні конференції та «круглі столи», які підготовлені та проведені кафедрою, а також в яких науковці кафедри приймали активну участь: «Захист прав людини – стратегічна складова судово-правової реформи в Україні» (2009 р.); Регіональна науково-практична конференція з питань застосування нового Кримінального процесуального кодексу України (8 червня 2012 р, м. Харків); «Кримінальний процесуальний кодекс України: практика застосування та перспективи розвитку» (30 жовтня 2013 р., м. Київ); «Актуальні проблеми застосування кримінального процесуального кодексу України: до річниці набуття чинності» (29 листопада 2013 р., м. Харків); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Малиновські читання» (м. Острог, 13-14 листопада 2015 р.);Міжнародна науково-практичній конференція «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 18 грудня 2015); ІІ Львівський форум кримінальної юстиції: «Правова реформа у сфері кримінальної юстиції: ключові параметри та прогноз подальшого розвитку», (22-24 вересня 2016 р., м. Львів); Міжнародна науково-практична конференція «Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його актуальність для України», (м. Київ, 30 вересня 2016 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Малиновські читання» (м. Острог, 30 вересня – 1 жовтня 2016 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Юридична техніка і технологія: теорія і практика застосування» (24-25 листопада 2016 р., м. Львів); Міжнародна науково-практична конференція «Політика в сфері боротьби зі злочинністю» 9 грудня 2016 р. (м. Івано-Франківськ); Перший Харківський кримінальний процесуальний полілог «Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції» (м. Харків, 16 грудня 2016 р.); «круглий стіл», присвячений 85-річчю з дня народження професора В. С. Зеленецького (м. Харків, 6 лютого 2017 р.)

Наразі кафедра є потужним колективом, який спрямовує свої зусилля на поглиблення профілізації викладання з урахуванням появи нових сфер юридичної практики та подальшої спеціалізації підготовки фахівців-юристів. У перспективі це пов’язано з подальшим удосконаленням навчальних програм та введенням навчальних дисциплін, які потребують поглибленого вивчення після засвоєння базового курсу кримінального процесу.

Поглиблення профілізації викладання обумовило також необхідність використання нових форм організації навчального процесу: відеолекцій, електронного навчального комплексу, грапрактикумів.

Викладачі кафедри підтримують наукові зв’язки з науковцями багатьох вузів як в Україні, так і за кордоном – зокрема: кафедрами кримінального процесу юридичних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка; Національного університету «Одеська юридична академія»; Національною академією внутрішніх справ, Академією адвокатури України; Академією СБУ; Національною академією прокуратури України, Національного університету «Острозька академія», Навчально-науковим Інститутом права імені І. Малиновського та ін.

З метою удосконалення системи управління, підвищення ефективності науково-дослідної, навчальної, методичної та організаційної роботи в Університеті, проведення навчальних занять в обсязі та формах, передбачених навчальним планом в Інституті підготовки слідчих кадрів для МВС України, військово-юридичному факультеті, факультеті підготовки кадрів для МЗС України, заочному факультеті № 2, наказом ректора Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» № 230-к від 28 серпня 2012 р. шляхом реорганізації кафедри кримінального процесу була створена нова кафедра – кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, до складу якої ввійшли кандидати юридичних наук, доценти Д. В. Філін, С. Б. Фомін, кандидати юридичних наук, асистенти О. В. Верхогляд-Герасименко, С. В. Давиденко, Є. В. Повзик, асистент О. В. Бабаєва. Очолила кафедру доктор юридичних наук, доцент Ольга Георгіївна Шило. Незважаючи на адміністративне поділення обидві кафедри залишаються єдиним дружнім колективом, які продовжують наукові традиції школи харківських процесуалістів, проводять спільні конференції, інші наукові заходи, готують підручники та навчально-практичні посібники, обговорюють наукові проблеми та підготовлені аспірантами кафедр дисертації.

Звичайно, що у кафедри є багато здобутків, якими можна пишатися, але головне наше надбання полягає в тому, що за декілька десятків років існування кафедри, завдяки особистому прикладу нашого учителя Ю. М. Грошевого, вона перетворилася на згуртований колектив однодумців, рухомих спільними ідеями розвитку науки кримінального процесу, національного кримінального процесуального законодавства, побудови правової держави, турботи про дотримання прав людини у кримінальному провадженні.

Поєднання глибоких теоретичних знань, практичного досвіду і педагогічної майстерності дозволяє членам кафедри здійснювати всі види навчально-методичної роботи на найвищому рівні, здійснювати науково-дослідну роботу, готувати висококваліфікованих фахівців, здатних самостійно ставити і вирішувати правові завдання, займатися науковою, правотворчою, правозастосовною, правоохоронною або правозахисною діяльністю.

Ми зберігаємо традиції, які склалися на кафедрі, але разом з тим примножуємо їх.

Список викладачів кафедри »

 

    1. Капліна Оксана Володимирівна – завідувач кафедри, доктор юридичних наук, професор.
    2. Вапнярчук В’ячеслав Віталійович – кандидат юридичних наук, доцент.
    3. Дроздов Олександр Михайлович – кандидат юридичних наук, доцент.
    4. Карпенко Михайло Олегович – кандидат юридичних наук, доцент.
    5. Мирошниченко Тетяна Миколаївна – кандидат юридичних наук, доцент.
    6. Мірошников Іван Юрійович – кандидат юридичних наук, доцент.
    7. Тищенко Ольга Ігорівна – кандидат юридичних наук, доцент.
    8. Трофименко Володимир Михайлович – кандидат юридичних наук, доцент.
    9. Туманянц Ануш Робертівна – кандидат юридичних наук, доцент.
    10. Бережний Олександр Іванович – кандидат юридичних наук, асистент.
    11. Беспалько Інна Леонідівна –  кандидат юридичних наук, асистент.
    12. Корчева Тетяна Всеволодівна – кандидат юридичних наук, асистент.
    13. Моторигіна Марина Геннадіївна – кандидат юридичних наук, асистент.
    14. Перепелиця Сергій Іванович – кандидат юридичних наук, асистент.
    15. Говорун Дар’я Миколаївна – асистент.

     За сумісництвом на кафедрі працюють:

    1. Кожевніков Геннадій Костянтинович – кандидат юридичних наук, доцент;
    2. Маринів Володимир Іванович – кандидат юридичних наук, доцент;
    3. Шаренко Світлана Леонідівна – кандидат юридичних наук, доцент;
    4. Зуєв Володимир Вікторович – кандидат юридичних наук, асистент.

    Аспіранти:

    1. Крицька Ірина Олександрівна – аспірантка 3 року навчання.
    2. Шингарьов Денис Олександрович – аспірант 3 року навчання.
    3. Бабешко Аліна Олександрівна – аспірантка 2 року навчання.
    4. Лейба Олена Анатоліївна – аспірантка 2 року навчання.

Інформація про консультації »

Графік чергувань

викладачів кафедри кримінального процесу

у ІI семестрі 2016-2017 н.р.

 

№ пп Прізвище, ім’я,

по батькові, вчений ступень, посада

Дата Час Місце проведення
1 2 3 4 5
1. Капліна О.В.

д.ю.н., проф., зав. кафедри

середа 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 236
2. Вапнярчук В.В.

к.ю.н., доц.

п’ятниця 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
3. Дроздов О.М.

к.ю.н., доц.

п’ятниця 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
4. Карпенко М.О.

к.ю.н., доц.

п’ятниця 15.00 – 17.00 Пушкінська, 79, викладацька
5. Кожевніков Г.К.

к.ю.н., доц.

понеділок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
6. Маринів В.І.

к.ю.н., доц.

 

середа 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
7. Мирошниченко Т.М.

к.ю.н., доц.

понеділок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
8. Мірошников І.Ю.

к.ю.н., доц.

понеділок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 79, викладацька
9. Тищенко О.І.

к.ю.н., доц.

вівторок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
10. Трофименко В.М.

к.ю.н., доц.

вівторок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
11. Туманянц А.Р.

к.ю.н., доц.

четвер 15.00 – 17.00 Пушкінська, 79, викладацька
12. Бережний О.І.

к.ю.н., асист.

понеділок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
13. Беспалько І.Л.

к.ю.н., асис.

середа 15.00 – 17.00 Пушкінська, 106, викладацька
14. Корчева Т.В.

к.ю.н., асист.

середа 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
15. Моторигіна М.Г.

асист.

вівторок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
16. Перепелиця С.І.

к.ю.н., асист.

п’ятниця 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
17. Говорун Д.М.

асист.

вівторок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
18. Зуєв В.В.

к.ю.н., асис.

п’ятниця 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237
Крицька І.О.

 

понеділок 15.00 – 17.00 Пушкінська, 79, викладацька
Шингарьов Д.О. середа 15.00 – 17.00 Пушкінська, 77, ауд. 237

 

Інформація про гуртки »

  

Велика увага приділяється науково-дослідницькій роботі студентів. На кафедрі працюють 5 наукових гуртків (наукові керівники – Капліна О. В., Вапнярчук В.В., Дроздов О.М., Карпенко М.О., Туманянц А.Р.), в яких щорічно приймають участь 200-250 студентів. За підсумкам роботи наукових гуртків вже восьмий рік поспіль у квітні-травні проводиться Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів «Кримінальний процес очима молодих дослідників» та окремим збірником друкуються її матеріали.

 

вул. Пушкінська, 77,

аудиторії: 236-П (зав. кафедри), 236 (лаборантська), 237 (викладацька).

Телефони: (057) 704-93-09 (викладацька), (057) 704-93-10 (лаборантська).

Електронна адреса: ugolovnyiprocess@mail.ru

Зав. лабораторією: Лазукова Оксана Володимирівна.

Лаборант: Тлепова Марина Ігорівна.